Одеський бізнесмен Галантерник міг бути причетним до атаки на НАБУ і САП у 2025 році – розслідування УП

Одеський бізнесмен Володимир Галантерник, який фігурує у двох справах НАБУ і САП, міг бути одним із непублічних організаторів атаки на антикорупційні органи в липні 2025 року. Крім того, він міг допомогти колишньому генеральному прокурору Руслану Кравченку оселитися в Австрії, а повʼязані з бізнесменом люди – надати свідчення, які стали однією з підстав для затримання журналістів “Української правди” у Відні.

Про це у новому розслідуванні “КарфагенПрокурор. Чому насправді у Відні затримали журналістів “Української правди”?” розповів керівник відділу журналістських розслідувань видання Михайло Ткач.

Володимир Галантерник. Фото з відкритих джерел

За словами журналіста, джерела УП в антикорупційних органах не виключають, що Галантерник міг брати участь в організації тиску на НАБУ і САП у липні минулого року. Водночас співрозмовники видання у силових структурах припускають, що бізнесмен міг давати свідчення проти антикорупційних органів під час підготовки Службою безпеки України відповідних заходів, зокрема у справі колишнього народного депутата Федора Христенка.

Галантерник уже кілька років перебуває за кордоном. НАБУ і САП підозрюють його в участі у злочинній організації, яка, за версією слідства, завдала збитків громаді Одеси через земельні та інші корупційні схеми.

Крім того, джерела УП у політичних і бізнесових колах називають підприємця близькою до Руслана Кравченка людиною. Вони припускають, що саме Галантерник міг допомогти колишньому генпрокурору облаштуватися у Відні після його виїзду з України у вересні 2026 року.

Кравченко очолював Офіс генпрокурора під час липневої атаки на НАБУ і САП у 2025 році. Саме його повноваження щодо антикорупційних органів розширював закон, який тоді ухвалила Верховна Рада.

Як оточення Галантерника могло вплинути на затримання журналістів

У новому розслідуванні Ткач розповів про можливий звʼязок людей з оточення Галантерника із затриманням його та оператора Ярослава Бондаренка австрійськими правоохоронцями 8 жовтня.

Журналісти отримали доступ до матеріалів австрійського провадження. Вивчивши їх, вони припустили, що свідчення про знімальну групу могли надати працівники, пов’язані з бізнесменом, зокрема помічниця керівника обʼєкта нерухомості та, ймовірно, його водій.

Один зі свідків розповів австрійським правоохоронцям, що 2 жовтня помітив автомобіль, який, на його думку, стежив за ним у Відні. Він стверджував, що водій іншої машини повторював його маневри, тому він вирішив звернутися до поліції.

Ткач підтвердив, що журналісти справді рухалися за автомобілем свідка. Водночас він звернув увагу, що той не повідомив правоохоронцям про пасажира, якого привіз до центру міста. За словами розслідувача, на відео журналістів видно чоловіка, дуже схожого на Галантерника.

Інша людина з персоналу будинку повідомила поліції про підозрілий автомобіль, з якого нібито вели знімання. За словами Ткача, свідок також звернув увагу на схожість одного з журналістів з іншим чоловіком, якого правоохоронці вважали підозрілим.

УП припускає, що саме ці свідчення могли вплинути на дії австрійської поліції щодо знімальної групи.

Водночас журналісти встановили, що в Австрії перебували й українські військовослужбовці Головного управління розвідки. Двох із них правоохоронці затримали 6 жовтня. Під час подальшого розслідування австрійські спецслужби, за даними УП, помилково повʼязали оператора Бондаренка з військовими розвідниками.

Зокрема, у матеріалах справи йшлося про нібито спільні поїздки журналіста та одного з військовослужбовців. Однак Ткач наголосив, що на відповідних кадрах поруч із Бондаренком перебував він сам, а не представник ГУР.

Після затримання 8 жовтня журналісти пояснили правоохоронцям, що виконували редакційне завдання та шукали колишнього генпрокурора Руслана Кравченка.

Згідно з документами, які отримала УП, австрійські правоохоронці перевірили через реєстр місць проживання, чи зареєстрований Кравченко за адресою, біля якої працювали журналісти. Перевірка підтвердила реєстрацію особи, яку вони шукали.

У службових записах австрійського прокурора також зазначили, що пояснення Ткача й Бондаренка видавалися достовірними, а звʼязку оператора з військовими ГУР не встановили. Після цього правоохоронці розпорядилися звільнити журналістів.

На думку Ткача, отримані документи підтверджують, що редакції вдалося встановити місцеперебування колишнього генпрокурора. Також УП припускає, що Кравченко міг отримати охорону австрійських спецслужб.

Редакція звернулася до Галантерника по коментар, однак він не відповів на повідомлення та дзвінки.

Водночас 28 жовтня сам Кравченко публічно заявив, що керівники НАБУ і САП нібито просили відправити до Австрії групу для вчинення проти нього насильницьких дій, а відповідні накази, за його твердженням, могли надходити з Офісу президента. Проте він визнав, що не має достовірної інформації про те, хто саме віддав такий наказ.

НАБУ відкинуло ці звинувачення та назвало заяву Кравченка спробою забезпечити собі захист за кордоном.

Що відомо про затримання журналістів у Відні

8 жовтня австрійські правоохоронці силоміць затримали Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка під час виконання редакційного завдання у Відні.

За словами Ткача, озброєні люди в масках розбили вікна їхнього автомобіля, витягли журналістів на дорогу та поклали обличчям на асфальт. Оператор Бондаренко дістав поранення уламками скла, через що потребував медичної допомоги.

Ткача утримували понад 12 годин. Журналістів підозрювали у шпигунстві, однак згодом прокуратура Відня повідомила, що ці підозри не підтвердилися.

Пізніше Ткач припустив, що австрійських правоохоронців могли ввести в оману люди, пов’язані з ексгенпрокурором Кравченком. На його думку, затримання могло стати спробою перешкодити журналістському розслідуванню.

Після інциденту українські медійні та правозахисні організації, зокрема Центр прав людини ZMINA, закликали владу Австрії провести незалежне розслідування. Вони вимагали пояснити підстави затримання, перевірити застосування сили та забезпечити захист професійних прав журналістів.

Нагадаємо, що 21 липня 2025 року СБУ, ДБР та Офіс генерального прокурора провели масштабні обшуки в працівників НАБУ. Уже наступного дня, 22 липня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який суттєво розширював повноваження генпрокурора щодо антикорупційних органів та обмежував їхню незалежність.

Рішення спричинило масові протести в Києві та інших містах України. Після суспільного обурення 31 липня парламент підтримав закон, який повернув НАБУ і САП процесуальну незалежність.

У липні 2026 року Центр прав людини ZMINA також оприлюднив дослідження про системний тиск на антикорупційних діячів. Правозахисники проаналізували 29 випадків можливого переслідування, які сталися з липня 2025 року до кінця травня 2026-го. Більшість із них стосувалися чинних і колишніх працівників НАБУ.

Дослідники дійшли висновку, що обшуки й затримання антикорупційних діячів у липні 2025 року мали ознаки системного тиску, який міг бути політично вмотивованим.