Розслідування про “яйця по 17 гривень” допомогло змінити правила оборонних закупівель – Каленюк

Корупція під час війни – це не лише втрачені бюджетні кошти. Це також ризики для військових, непрозорі рішення посадовців і недовіра до державних інституцій. Журналістські розслідування допомагають виявляти ці проблеми, але їхня роль не обмежується викриттями: іноді саме публікації стають поштовхом до змін у законодавстві та роботі держави.

Про це під час дискусії “Ініціатива 143” на Donbas Media Forum 2026 у Києві заявила виконавча директорка Центру протидії корупції (ЦПК) Дарʼя Каленюк, передає ZMINA.

Юрій Ніколов. Використано оригінальні фото, колаж створено за допомогою ШІ

Активістка переконана, що важливо працювати з темами, які дозволяють не просто викрити окреме порушення, а й показати системну проблему та запропонувати шляхи її розв’язання.

Одним із прикладів вона назвала розслідування журналіста Юрія Ніколова про закупівлю Міністерством оборони харчових продуктів за завищеними цінами. Найбільшого розголосу набула інформація про яйця, які відомство, згідно з оприлюдненими документами, планувало закуповувати по 17 гривень за штуку.

На початку 2023 року, коли Ніколов опублікував матеріал, значна частина інформації про оборонні закупівлі залишалася закритою через воєнний стан. Це стосувалося навіть товарів, розголошення вартості яких не становило загрози державній безпеці, зокрема харчів та одягу.

Каленюк розповіла, що тоді серед журналістів і громадських активістів точилися дискусії, чи варто публічно говорити про корупцію в оборонній сфері під час повномасштабної війни.

Водночас команда ЦПК ще до виходу розслідування обговорювала з Ніколовим можливі зміни, які дозволили б запобігати подібним зловживанням.

Одним з рішень стало відкриття інформації про вартість окремих товарів, які держава закуповує для забезпечення військових, зокрема харчових продуктів, пального та речового майна.

Після публікації розслідування ЦПК долучився до підготовки відповідних законодавчих змін разом з народними депутатами, зокрема головою парламентського Комітету з питань антикорупційної політики Анастасією Радіною.

Уже 24 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила закон № 2958-IX, який повернув частину прозорості в оборонні закупівлі.

Документ зобовʼязав державних замовників оприлюднювати інформацію про ціни за одиницю товару в закупівлях, які не становлять державної таємниці. Водночас закон зберіг обмеження щодо розкриття чутливих відомостей, зокрема інформації про озброєння та військову техніку.

З 23 квітня 2023 року оборонні замовники почали публікувати відповідні звіти в системі Prozorro. Зокрема, йшлося про закупівлі товарів і послуг вартістю від 200 тисяч гривень та робіт – від 1,5 мільйона гривень.

Водночас замовники не повинні були розкривати місця постачання, загальні обсяги закупівель та іншу інформацію, яка могла становити загрозу для військових.

На думку Каленюк, ця історія показує, як журналістське розслідування, робота громадських організацій та суспільний розголос можуть сприяти конкретним змінам у державній політиці.

Вона наголосила, що після корупційних викриттів важливо не залишати людей лише з обуренням. Журналісти також можуть пояснювати, які рішення допоможуть запобігти повторенню порушень, хто відповідає за їхнє ухвалення та чому необхідні зміни досі не відбулися.

Нагадаємо, що історія з яйцями по 17 гривень стала одним із прикладів того, як журналістські викриття можуть впливати на державну політику. У березні 2023 року автор розслідування Юрій Ніколов розповів, що після розголосу Міністерство оборони переглянуло підходи до закупівель харчування. За його оцінкою, це дозволило заощадити державному бюджету від 6 до 8 мільярдів гривень.

Утім, зміни в системі закупівель не розв’язали всіх проблем із забезпеченням армії. Наприкінці 2025 року Рахункова палата оприлюднила результати перевірки забезпечення військових. Лише близько чверті опитаних військовослужбовців повідомили, що задоволені тим, як держава забезпечує їх необхідними речами. Це засвідчило, що прозорість закупівель залишається важливою, але сама собою не гарантує належної якості постачання.

Водночас журналісти, які викривають корупцію, самі нерідко стикаються з тиском. Впливові розслідування супроводжуються спробами дискредитувати їхніх авторів, стеженням, погрозами та судовими позовами. Серед прикладів – переслідування журналіста “Слідства.Інфо” Євгенія Шульгата, стеження за командою Bihus.Info та залякування Юрія Ніколова.

ZMINA аналізувала тиск на антикорупційну систему й у 2025 році. Тоді обшуки, кримінальні провадження, законодавчі ініціативи та інформаційні кампанії зачепили не лише окремих активістів і журналістів, а й антикорупційні інституції. Правозахисники звертали увагу, що такі дії можуть послаблювати незалежний контроль за владою саме тоді, коли суспільство особливо потребує прозорості державних рішень.