Одна зі справ проти Bihus.Info тривала понад шість років – адвокатка про судовий тиск на медіа
Один із судових процесів, з якими зіткнулася редакція Bihus.Info, тривав понад шість років і супроводжувався вимогами про компенсацію моральної шкоди, значними судовими витратами та арештом рахунків і майна людей, пов’язаних з медіа.
Про це адвокатка Bihus.Info Марія Музичка розповіла під час панелі “SLAPP: тиск на журналістів і наступ на свободу слова” на XVIII Українській конференції журналістів-розслідувачів, повідомляє ZMINA.
Адвокатка Bihus.Info Марія Музичка. Фото: “Детектор медіа”За словами Музички, тривалість судового процесу сама по собі може перетворювати його на інструмент тиску. Редакція та журналісти роками змушені витрачати час на юридичний захист, повертатися до старих матеріалів і доказів та реагувати на процесуальні дії позивачів. У таких справах до вимог про спростування інформації можуть додаватися компенсації моральної шкоди, значні витрати на правничу допомогу, виконавчі провадження та обмеження щодо майна.
“Одна з наших справ тривала понад шість років. Там було все: і дуже великі судові витрати, і вимоги щодо моральної шкоди, і арешти рахунків та майна людей, пов’язаних з Bihus.Info, і приватне виконання рішення. Були й процесуальні порушення, з якими нам доводилося працювати. Тобто це не історія лише про те, чи визнає суд певну інформацію недостовірною. Це роки життя і ресурсів, які редакція та люди навколо неї змушені витрачати на один судовий процес”, – розповіла Музичка.
Окремою проблемою адвокатка назвала ситуації, коли суд зобов’язує медіа спростувати вже оприлюднену інформацію, але згодом таке рішення скасовують. Якщо йдеться про стягнуті гроші, законодавство передбачає механізм повороту виконання рішення – кошти за певних умов можна повернути. Однак з публічно поширеним спростуванням ситуація принципово інша.
За словами Музички, після виконання вимоги про спростування аудиторія вже отримує повідомлення про те, що журналістська інформація нібито була недостовірною. Навіть якщо пізніше вища судова інстанція скасовує відповідне рішення, повернути інформаційний простір до стану, який існував до спростування, практично неможливо.
“У нас є механізм повороту виконання рішення. Якщо з вас стягнули гроші, ви їх сплатили, а потім рішення скасували, ці кошти можна повернути. Але як зробити поворот виконання, якщо журналіста вже зобов’язали опублікувати спростування? Ви вже сказали своїй аудиторії, що певна інформація була недостовірною. Потім рішення можуть скасувати, але повернути все до того стану, який був до публікації спростування, фактично неможливо. І це одна з великих проблем таких судових справ”, – пояснила адвокатка.
Саме тривалість процесів, значні фінансові вимоги та наслідки рішень, які складно або неможливо повністю усунути після їхнього скасування, можуть бути ознаками SLAPP. У такому разі метою судової кампанії стає не лише юридичне вирішення спору, а створення для журналіста чи редакції додаткової фінансової, часової та психологічної ціни за публікацію суспільно важливої інформації.
Під час конференції Музичка також наголосила на необхідності законодавчих механізмів, які дозволили б судам розпізнавати такі справи на ранньому етапі. Це могло б скоротити тривалість процесів та витрати медіа на захист і створити фінансові наслідки для тих, хто зловживає судовими процедурами для тиску на громадську участь.
Нагадаємо, близько 30 судових справ проти Bihus.Info мали ознаки SLAPP.
Читати також: Рух у протилежних напрямках: як новий Цивільний кодекс може стати проблемою для протидії SLAPP-позовам.
