Після завершення повноважень Клименка генпрокурор може отримати контроль над САП – Радіна

Після завершення повноважень керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка в липні 2027 року САП може фактично перейти під контроль генерального прокурора. 

Про це в інтерв’ю “Є Питання” розповіла народна депутатка та голова парламентського Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.

Зараз у керівника САП немає жодного заступника. Тому, за словами Радіної, після завершення його повноважень може повторитися ситуація, яка вже виникала раніше: за відсутності керівника та його заступника повноваження щодо роботи САП фактично переходять до генерального прокурора.

Це означатиме, що політичний призначенець отримає контроль над справами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Нардепка вважає цей сценарій не лише реалістичним, а й базовим. 

Радіна також звернула увагу на роботу конкурсної комісії, яка має обрати нового керівника та його заступника. До складу комісії входить Олександр Шевчук, а сам конкурс, на її думку, можуть навмисно затягувати. У такому разі генеральний прокурор тривалий час фактично керуватиме САП.

За спостереженнями депутатки, багато політиків, які є фігурантами кримінальних проваджень, пов’язують свої очікування саме із завершенням повноважень чинного очільника САП.

Водночас законодавство вже змінили. Тепер генеральний прокурор може замінити свого представника в конкурсній комісії. Крім того, сама комісія може ухвалювати внутрішні рішення щодо своєї роботи. Відповідатиме за перебіг конкурсу також генеральний прокурор.

Депутатка наголосила, що генеральний прокурор не зможе дистанціюватися від можливих спроб встановити контроль над САП. Вона заявила, що публічність позбавляє авторів таких сценаріїв анонімності, а тому суспільство має прямо називати відповідальних за можливе втручання в роботу антикорупційної прокуратури.

На думку Радіної, якщо САП втратить незалежність, це не означатиме миттєвого припинення роботи антикорупційних органів, адже їхня ефективність залежить не від однієї людини. Водночас це може призвести до затягування багатьох кримінальних проваджень і спроб закрити окремі справи. 

Як приклад вона навела справу “Роттердам+”, яку неодноразово закривали й поновлювали. Подібне затягування може призвести до спливу строків притягнення до відповідальності, після чого окремі справи фактично втратять перспективу.

Радіна також припустила, що в разі реалізації такого сценарію в Україні можуть знову виникнути масові протести на захист незалежності антикорупційних органів.

Нагадаємо, що, за даними видання “Українська правда”, генеральний прокурор Руслан Кравченко разом з колишнім очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком був головним ініціатором атаки на НАБУ та САП. Саме Кравченко розробляв механізми, щоб підпорядкувати антикорупційні органи прокурорській вертикалі та обмежити їхню незалежність.