Громадськість подала в парламент сотні сторінок правок до проєкту Цивільного кодексу: які кроки наступні
Громадські та правозахисні організації подали до парламенту сотні сторінок пропозицій щодо змін у проєкті Цивільного кодексу. Адже поточна версія законопроєкту серед іншого містить ризики порушення прав ЛГТБІК+, людей з інвалідністю, права на нерухоме майно, а також для свободи слова та роботи журналістів.
Про запропоновані правки та подальші кроки щодо змін до Цивільного кодексу представники громадськості розповіли на пресконференції, організованій Центром прав людини ZMINA 20 травня в Києві.
Фото: ZMINAПроєкт нового Цивільного кодексу (законопроєкт № 15150 від 9 квітня 2026 року) спричинив різку критику громадськості та експертного середовища через велику кількість недоліків та прогалин, які в разі ухвалення документа негативно вплинуть на життя різних категорій людей та на сферу прав людини зокрема. В містах України відбувалася низка протестів проти запропонованих норм кодексу. Петиція до президента з проханням не допустити ухвалення нового Цивільного кодексу набрала необхідні 25 тисяч голосів упродовж 13 годин.
Громадськість мала змогу подати свої правки до 19 травня – пропозиції передавали народним депутатам.
Фото: ZMINAАдвокаційний менеджер ГО “Точка опори UA” Олег Максим’як розповів, що ще в лютому 2026 року громадські організації зібралися для обговорення першого проєкту Цивільного кодексу (законопроєкт № 14394) і почали розробляти поправки з різних секторів, щоб передати їх спікеру парламенту та народним депутатам. Тоді понад 10 громадських організацій напрацювали пропозиції.
Після реєстрації 9 квітня нового проєкту Цивільного кодексу коаліція організацій фіналізувала понад 100 сторінок своїх правок і звернулася до спікера парламенту Руслана Стефанчука. Під листом із закликом переглянути положення проєкту нового ЦК підписалися 84 громадські організації.
“Цим листом ми передали пропозиції голові Верховної Ради як очільнику робочої групи з рекодифікації Цивільного кодексу, а також попросили про зустріч із громадськістю, якої так і не відбулося. Ми передали пропозиції до кодексу також більш ніж 60 депутатам і депутаткам, з якими ми працювали”, – зазначив Максим’як.
За його інформацією, понад 15 парламентарів подали ці пропозиції або повністю, або частково в системі електронного документообігу Верховної Ради. Ці правки розглядатимуть у профільному комітеті під час доопрацювання кодексу до другого читання. Від робочої групи з доопрацювання кодексу надійшла пропозиція включити до неї двох представників громадськості.
“Ми будемо долучатися до засідань комітету, щоб контролювати, як буде проходити процес доопрацювання, і розуміти, чи наші пропозиції збираються враховувати, і мати можливість інформувати про це суспільство, медіа, громадськість”, – додав адвокаційний менеджер “Точка опори UA” .
У понеділок, 18 травня, в парламенті було зареєстровано понад 3,5 тисячі правок до проєкту Цивільного кодексу. Водночас адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова припускає, що пропозицій може бути понад 10 тисяч:
“Це трохи ускладнюватиме роботу над доопрацюванням законопроєкту. З іншого боку, це, можливо, дасть поштовх і сигнал Верховній Раді, що цей текст викликає дуже багато запитань”.
Член Нотаріальної палати Дмитро Кирилюк розповів про недоліки проєкту Цивільного кодексу. Він звернув увагу, що стаття 1917 (щодо реформи нотаріату) у книзі 9 кодексу повністю копіює модель, яка діє в Російській Федерації. Також у цій книзі закладається “реєстровий пріоритет”:
“Це означає, що перевагу над іншими правами власності матимуть записи в електронному реєстрі. Зокрема, в електронному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Принцип “хто перший устав – того й капці”.
Ризики більшою мірою стосуються незареєстрованого державного і комунального майна. Таке майно хтось може зареєструвати в реєстрі, а потім продати іншій людині, яка буде “добросовісним набувачем”.
Голова ГО “ЛГБТ-військові за рівні права”, оборонець Маріуполя та “Азовсталі” Олександр Деменко розповів, як норми проєкту Цивільного кодексу обмежують права військовослужбовців та ветеранів:
“Мене як ветерана новий Цивільний кодекс обмежує в праві на доступ до свого цифрового образу, до аватару. Категорія військовослужбовців зараз стоїть поряд з малолітніми та неповнолітніми щодо обмеження їм доступу до своїх соціальних мереж”.
За словами Деменка, спільнота ЛГБТ-військових включилася в адвокацію змін, щоб унеможливити ухвалення Цивільного кодексу в такій редакції. Також він наголосив, що наразі гостро стоїть питання про цивільне партнерство:
“Люди гинуть. Зараз у нас немає шлюбної рівності. Тому інститут реєстрованих партнерств нам потрібен, щоб забезпечити одностатеві пари військових базовими правами й, на жаль, можливістю поховати свого партнера чи партнерку. Так само з виплатами, іншими майновими та немайновими правами”.
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк наголосила, що проєкт Цивільного кодексу в нинішньому вигляді знищує антикорупційну журналістику:
“Однією з найнебезпечніших норм у ньому є розширення норми права на відповідь. Зараз право на відповідь прив’язане до неправдивої інформації. А за новим проєктом якщо згадали в ЗМІ якогось політика, то ця людина може просто звернутися до цього медіа, і воно буде зобов’язане опублікувати цю відповідь, не редагуючи. Так журналістика просто перетвориться на якусь дошку оголошень”.
Також запроваджується норма про попередню цензуру перед оприлюдненням журналістського матеріалу. Через суд можна буде вимагати заборонити медіа готувати цей матеріал. У проєкті кодексу також зникає захист викривачів. Юридичні отримують право на таємницю листування так само, як і фізичні особи. І, якщо медіа опублікує таке листування щодо корупції, наприклад, це буде порушенням права на приватність.
“Зараз 10 медійних організацій приєдналися до широкої коаліції, і разом ми подали правки до парламенту, і окремо ми подали їх також через наших медійних депутатів, зокрема через Ярослава Юрчишина. І, звісно, ми будемо боротися, тому що я розумію, що є бажання депутатів – захистити свою репутацію”, – зауважила Оксана Романюк.
У проєкті Цивільного кодексу також запроваджується поняття “доброзвичайність” – у документі це слово згадується 45 разів. Автори пропонують визначити доброзвичайність як певну сукупність моральних засад суспільства, пояснює Олег Максим’як:
“Але кожен суд зможе це трактувати як захоче, і ми розуміємо, що, умовно, суддя Вовк може трактувати доброзвичайність і корупцію. Тому ми не можемо дозволити, щоб у законодавстві були такі нечіткі терміни, які можуть трактуватися зовсім по-різному різними суддями”.
Завдяки доброзвичайності, за його словами, можна буде обмежувати певні права громадян України. Також – почати дискримінувати людей.
Серед інших правок, які подала коаліція громадських організацій, – норми щодо прав жінок, адже в новий Цивільний кодекс планують інтегрувати Сімейний кодекс як окрему книгу. Зокрема, в проєкті прописано можливості для уникнення аліментів, пропозиції щодо процедури примирення під час розлучення, питання реєстрації партнерів, визначення сімейного союзу лише між чоловіком та жінкою.
“Є великий спектр правок, які стосуються прав дітей і осіб з інвалідністю. Досить вагомі недоліки стосуються того, що з людиною з інвалідністю можна поводитися, як з якимось майном. Також пропонується визнавати недієздатною людину, якщо вона має певні розлади психічні або інші. Тобто, умовно, якщо в людини встановлено ПТСР, її можна буде через суд визнати недієздатною”, – звернув увагу Максим’як.
Він наголосив: обсяг правок дуже великий, і для громадськості важливо, щоб їх усі затвердили. Далі організація працюватиме з комітетом, щоб розуміти, що саме буде враховано, та інформувати про це суспільство.
“Якщо до наших пропозицій не будуть дослухатися, то ми очікуємо на нову хвилю протестів. І чекаємо зараз на реакцію Офісу президента, оскільки петиція набрала 29 тисяч голосів. Відповідно, президент має на це зреагувати й сказати свою думку як людина, яка відповідає в державі за захист прав людини й захист Конституції”, – сказав Олег Максим’як.
Нагадаємо, ZMINA писала, що новий Цивільний кодекс, на думку правозахисників і медіаюристів, можеь надати публічним особам та комерційним компаніям інструменти для обмеження доступу до публічної інформації та журналістських розслідувань.
Також проєкт нового Цивільного кодексу містить низку ризиків для прав дітей. Зокрема, щодо питань усиновлення, відмови від дитини з інвалідністю та надмірних повноважень органів опіки. Про це йдеться в позиції Української мережі за права дитини.
