Парламент прибирає із закону про соцзахист військових норму про альтернативну службу та звільнення для вірян

Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №13646, що у разі остаточного ухвалення поміж іншим заборонить звільнятись з війська вірянам. 

Про це йдеться у картці документа на сайті парламенту. 

Стінопис у Києві зі зображенням стилізованої Мадонни, яка тримає в руках ПТРК, 2022 рік. Фото: Rasal Hague, mural by Chris Shaw, CC BY 3.0

Ініціаторкою законопроєкту є прем’єрка Юлія Свириденко, а готували його у Міноборони за розпорядженням уряду, який просив перевірити, як закон про соцзахист узгоджується із законом про військовий обов’язок.  

Серед запропонованих ідей: 

• запровадження 6-денного робочого тижня з одним вихідним днем для курсантів та слухачів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти;
• надання відпустки військовослужбовцям після звільнення з полону в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію та під час дії воєнного стану; 
• виключення із соціальних гарантій альтернативної служби та можливості звільнитись з війська за релігійними віруваннями;
• виключення можливості достроково звільнитись військовим строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, сім’ї яких втратили годувальника і не мають інших працездатних членів та членів сім’ї з самостійним заробітком (тобто соціально вразливими).

З критикою деяких пропозицій виступили у Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради. Так, нагадали, що альтернативна служба для вірян передбачена конституційними приписами та окремим законом, а у пояснювальній записці автори не обґрунтували необхідності змін. 

Крім того, звернули увагу, що деякі пропозиції не узгоджуються із заявленою метою законопроєкту. Мова йде саме про альтернативну службу, звільнення вірян та виключення можливості достроково звільнитись військовим строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, сім’ї яких втратили годувальника і не мають інших працездатних членів та членів сім’ї з самостійним заробітком. 

За понад три роки, що триває повномасштабна війна, в Україні не задовольнили жодної заяви на проходження альтернативної служби. Водночас суди карають чоловіків, які відмовляються брати до рук зброю через релігійні переконання.

Були й випадки, коли віряни, вже опинившись у війську, не могли виконувати обов’язки через релігійні обмеження. Так, у СІЗО потрапляв доброволець-крішнаїт, який вимушено голодував, бо не мав доступу до дозволеної його вченням їжі. 

Посадовці Міноборони ще у 2023 році обіцяли купувати спеціальні набори харчів для військових з-поміж вірян, але досі цього не почали. За майже два роки від першого офіційного повідомлення на тему лише затвердили технічну специфікацію для польових наборів.

Деякі віряни, захищаючи свої права, дійшли до Верховного Суду, як-от протестант Віталій Алексієнко. Однак цьогоріч Верховний Суд постановив – воєнний стан в Україні не скасовує військового обов’язку для вірян. 

Втім, це суперечить позиції Венеційської комісії. Остання, розглядаючи звернення Конституційного Суду України, постановила – уряд має дати вірянам можливість проходити альтернативну службу навіть в умовах війни. Це є позитивним обов’язком держави, вважають правники. 

Уряд просили залучити до роботи поза військовими формуваннями тих, кому віра не дозволяє воювати, зокрема:

• адвентистів-реформістів;
• адвентистів сьомого дня; 
• євангельських християн; 
• євангельських християн-баптистів; 
• покутників; 
• свідків Єгови; 
• харизматичних християнських церков та церков, прирівняних до них згідно із зареєстрованими статутами; 
• християн віри євангельської та церков, прирівняних до них згідно із зареєстрованими статутами; 
• християн євангельської віри; 
• товариства свідомості Крішни.

Нагадаємо, що в Україні церква офіційно відділена від держави, а Конституція гарантує право на свободу віросповідання. Попри це, посадовці у різних регіонах дозволяють собі, наприклад, примушувати інших людей відвідувати релігійні свята та брати участь в обрядах. Такі випадки ставались в Івано-Франківську, Києві та інших місцях. 

Окрім цього, на рівні міністерств дозволяють укладати угоди з радою церков, члени якої не приховують зневагу до деяких прав людини.  Ще у 2017 році правозахисники констатували, що релігійні конфесії почали агресивно впливати на Верховну Раду. 

Чимало військових та активістів відмовились від медалі УПЦ КП через гомофобію церкви. Рівності в Україні, згідно із дослідженнями, найбільше протидіють церква та праворадикали.