Міжнародний реєстр збитків: як подавати заяви, пов’язані з втратою майна – поради юриста

Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), продовжує збирати заяви про втрати та шкоду, яких зазнали постраждалі від війни. Всього в реєстрі передбачено 43 категорії збитків, які поділяються на три групи: збитки фізичних осіб, юридичних осіб та держави. Наразі в реєстрі відкрито для подання заяв 13 категорій, процес відкриття нових категорій триває. 

Зафіксовані в реєстрі та перевірені ним заяви стануть підставою для виплати компенсацій у майбутньому. Цим займатиметься Міжнародна компенсаційна комісія, над створенням якої наразі працюють ЄС та 42 країни – ініціатори реєстру, включно з Україною.

Станом на жовтень 2025 року українці подали близько 63 тисяч заяв до Реєстру збитків. Але з огляду на величезні масштаби страждань і збитків, заподіяних агресією Росії, це не велика кількість. Тож українська влада та правозахисники закликають активніше подавати заяви до реєстру. Так ми зможемо показати міжнародній спільноті, що завдана шкода задокументована, і прискорити створення компенсаційного механізму. 

Юридичний радник Київського офісу Реєстру збитків для України Ігор Караман розповів про практичні аспекти звернення до реєстру, а саме: хто може подавати заяви та які особливості подання в категоріях заяв для постраждалих фізичних осіб, зокрема у випадках, пов’язаних із втратою майна, доходу або засобів до існування. ZMINA публікує його пояснення та поради. 

Хто може подаватися до Реєстру збитків

Заяви до реєстру можуть подавати фізичні особи (у категоріях групи А), юридичні особи (група С), держава Україна, її органи державної влади, підприємства та установи, що перебувають у державній або комунальній формі власності (група Б). 

В українському представництві Реєстру збитків наголошують, що підходи та принципи його роботи ґрунтуються на інтересах потерпілих. Тож першими для подання заяв були відкриті категорії, які стосуються фізичних осіб, тобто категорії групи A. Фізичні особи можуть подавати заяви до реєстру, навіть якщо вони брали участь в інших програмах, зокрема “єВідновлення“. 

Читайте також: Як отримати компенсацію за знищення чи пошкодження житла внаслідок агресії РФ за іншою програмою єВідновлення – інструкція

До реєстру потрібно подавати заяви щодо збитків, втрат або шкоди, що стали наслідком протиправних дій Російської Федерації проти України починаючи з 24 лютого 2022 року, на території України, в межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року, зокрема на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, частин Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської, Харківської та Сумської областей. 

У категоріях групи А мають право подавати заяви: 

• громадяни України;
• громадяни України, які також мають інше громадянство (про це потрібно зазначити в заяві);
• громадяни інших країн, окрім Російської Федерації і . 

Заяви до реєстру подаються через “Дію”. 

До групи А входять такі типи заяв, що стосуються чотирьох підгруп: 

• А1. Вимушене переміщення в межах України та за кордон.
• А2. Порушення особистої недоторканності – смерть близького члена сім’ї (А2.1); зникнення безвісти близького члена сім’ї (А2.2); серйозні тілесні ушкодження (А2.3); сексуальне насильство (А2.4); катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження або покарання (А2.5); позбавлення свободи (А2.6); примусова праця або служба (А2.7); насильницьке переміщення або депортація дітей (А2.8), насильницьке переміщення або депортація дорослих (А2.9); інші порушення міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни.
• А3. Втрата майна, доходу або засобів до існування – пошкодження або знищення житлової (А3.1), нежитлової нерухомості (А3.2), втрата житла, місця проживання, втрата роботи, втрата приватного підприємництва, втрата доступу або контролю над нерухомістю (А3.6), зокрема земельною ділянкою, на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) та інші економічні втрати. 
• А4. Втрата доступу до державних послуг – до медичної допомоги або освіти.

Особливості подання заяв у групі категорій А2

Ігор Караман пояснив, що за заявами в групі категорій А2 переважно покриватимуть моральну шкоду. 

“Єдиний матеріальний аспект у групі А2 може бути, коли внаслідок серйозних тілесних ушкоджень, катування, сексуального насильства, яке було поєднане із серйозними тілесними ушкодженнями, людина лікувалася, проходила реабілітацію. У такому разі в межах категорії А2 вона може заявити про витрати на лікування та реабілітацію”, – сказав юрист. 

Заявник або заявниця мають описати вчинені щодо нього або неї дії, заподіяну шкоду та надати докази. Визначати розмір моральної шкоди не потрібно. Це робитиме під час ухвалення рішення по суті питання компенсації Міжнародна компенсаційна комісія, яку створять у майбутньому.

Читайте також: Як подати заяву на компенсацію до Реєстру збитків через зниклого безвісти родича – інструкція

Детальні пояснення та пояснення до кожної підкатегорії заяв містяться на сторінці Міжнародного реєстру збитків та в “Дії“. 

Особливості подання заяв у групі категорій А3

У групі категорій А3 заявляється лише матеріальна шкода, зокрема за пошкодження або знищення житлової нерухомості або за втрату доступу до майна та нерухомості на тимчасово окупованих територіях, втрату житла або місця проживання. Про моральну шкоду потерпілі громадяни в межах цієї групи заявити не можуть.

Категорія А3 також стосується найманих робітників та втрати приватного підприємництва, зокрема з боку фізичних осіб – підприємців, які були самозайнятими особами й працювали на себе, утім через війну були змушені переїхати. 

У категоріях про пошкодження, знищення житлової або нежитлової нерухомості (А3.1, А3.2), про втрату доступу або контролю над нерухомим майном (А3.6) заяви подають лише власники об’єктів майна.

Якщо об’єкт нерухомості має співвласників, кожен з них подає заяви окремо.

Якщо в одного власника є декілька пошкоджених або знищених об’єктів нерухомості, то йому потрібно подавати нову заяву на кожен окремий такий об’єкт.  

Якщо внаслідок бойових дій загинули батьки – власники нерухомості, їхні рідні не зможуть подати заяву до реєстру, допоки вони не набудуть права власності. 

На відміну від “єВідновлення”, де вимагається обстеження пошкодженого або знищеного майна з боку спеціальної комісії ще до робіт з відновлення, до реєстру збитків можна подавати заяву незалежно від того, чи робив власник ремонт самостійно, чи ні. 

Якщо власник ремонт не робив, він сам оцінює приблизну вартість збитків та вартість ремонту. Якщо ремонт відбувався, потрібно надати докази, наприклад квитанції з будівельного магазину щодо придбання будівельних матеріалів тощо. 

Якщо постраждалий громадянин звертався до місцевих органів щодо обстеження зруйнованого або пошкодженого майна, вони створювали комісійний акт обстеження і ці дані зафіксовано в Реєстрі пошкодженого або знищеного майна (РПЗМ), то ця інформація автоматично відобразиться на одному з останніх кроків подання заяви до Міжнародного реєстру збитків у підкатегорії А3.1. Для Реєстру збитків це слугуватиме добрим доказом вартості заподіяної шкоди. У такому разі заявнику не потрібно замовляти експертне оцінювання та шукати інші докази. 

Читайте також: Потерпілі можуть отримати в “Дії” витяг про пошкоджене чи зруйноване житло

До цієї категорії не входять ситуації, коли житлове або нежитлове майно здавалося в оренду і власник втратив дохід від орендної плати. Такі втрати покриваються підкатегорією А3.7.

Ігор Караман пояснює, що підкатегорія про втрату житла або місця проживання (А3.3) захищає не лише власників нерухомості, а й тих, хто проживав у помешканні. Ця підкатегорія також охоплює осіб, які проживали в неприватизованих кімнатах гуртожитків та квартирантів в орендованій житловій нерухомості. 

“Наприклад, у житлі могла проживати родина, де на одного члена сім’ї було оформлено право власності на майно. У разі його пошкодження або знищення власник може подати до реєстру заяви в категорії А3.1 “Пошкодження або знищення житлової нерухомості” та в категорії А3.3 “Втрата житла або місця проживання”, якщо він там проживав. Однак якщо власник мав ще іншу [пошкоджену або зруйновану] квартиру і не проживав у ній, то він зможе подати лише в категорії А3.1, бо ця квартира не була його домівкою. Інші ж члени сім’ї, які проживали у квартирі разом із власником, подають заяву в категорії А3.3 про втрату житла або місця проживання”, – пояснює Караман.

Водночас, за його словами, орендарі майна, які винаймали, до прикладу, паркомісце в паркінгу, не зможуть подати заяву в категорії А3.2 (втрата нежитлового нерухомого майна). Це може зробити лише власник.

Загалом для подання заяви в підкатегорії А3.2 підходить нерухоме майно, не призначене для проживання: будь-які нежитлові приміщення, зокрема складські приміщення, торговельні майданчики, магазини, паркомісця, гаражі, кафе тощо. 

Подаючи заяву в межах групи категорій А3, громадяни мають право вказати суму шкоди, утім це не є обов’язком заявника.

“Можливо, заявник отримав компенсацію через “єВідновлення“, до прикладу за пошкодження житлової нерухомості. Йому все компенсували. Він цілком задоволений сумою. Але хотів би подати заяву до реєстру, щоб задокументувати збитки, втрати чи шкоду, яку заподіяла Російська Федерація своєю військовою агресією. Бо цей реєстр – це міжнародне документування шкоди фізичним та юридичним особам. І, відповідно, якщо заяву не зробити, то міжнародна спільнота не буде бачити інформацію про цю шкоду”, – наголошує Караман.

Він додає, що в разі, якщо заявник задоволений сумою компенсації від “єВідновлення”, під час подання заяви потрібно зазначити 0,01 гривні компенсації, оскільки система може далі технічно не пропустити заяву. Якщо ж заявник не задоволений компенсацією через обмеження програми, то він має вказати різницю суми між власною оцінкою пошкодження або знищеного майна і сумою, яку він отримав за програмою “єВідновлення”.

Якщо власник не знає, в якому стані його житло в зоні активних бойових дій або на ТОТ, то через те, що він не має доказів знищення та пошкодження майна, він не може подати заяву в підкатегорії А3.1 чи А3.2. У такому разі заявник має подавати заяву в підкатегорії А3.6 про втрату доступу або контролю над майном на ТОТ. Утім, якщо людина пізніше отримає докази щодо знищення або пошкодження, вона зможе додатково подати заяву в підкатегорії А3.1 або А3.2. 

Які докази заявники можуть подавати в категоріях А3.1 і А3.2

У реєстрі розуміють, що внаслідок агресії росіян громадяни України можуть не мати важливих доказів: вони можуть бути, зокрема, знищені або пошкоджені. Тож рівень доведення для реєстру відрізняється, як порівняти з рівнем доказування, до прикладу, в національних судах.

“У доведенні застосовується гнучкий підхід до доказів. Тобто заявники мають надати те, що в них є і що їм вдалося зібрати”, – пояснив Ігор Караман.

Він додав, що, хоча реєстр і довіряє своїм заявникам, там також перевіряють подані документи. У разі якщо заява виявиться сфальшованою, міститиме неправдиві дані, то така заява буде визнана необґрунтованою та неприйнятною, а сам заявник не зможе подати заяву до реєстру. 

За словами Карамана, доказом найвищої юридичної сили для реєстру слугуватиме витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП). Але якщо в заявника цього доказу немає, то він має надати будь-які інші докази. 

“Це може бути будь-що. Зокрема, документи в паперовій формі про право власності, які у вас збереглися, техпаспорт. Якщо ж вони не збереглися, потрібно буде надати докази звернення до ДРРП і відмови. Також можуть бути письмові свідчення, до прикладу, членів сім’ї, які з вами проживали, родичів, друзів, сусідів, які підтвердять, що заявник – власник майна“, – пояснив юрист.

Якщо нерухомість була придбана після 2013 року, то “Дія” автоматично “підтягне” дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Якщо ж її придбали до 2013 року і власник раніше не реєстрував її в ДРРП, юрист рекомендує звернутися до цього реєстру. Права на нерухоме майно можливо також зареєструвати через “Дію“. 

Ігор Караман пояснює, що в ДРРП можуть відмовити в реєстрації нерухомості, розташованій на ТОТ. У держреєстратора та ЦНАПу немає можливості перевірити документи, що залишилися в архівах БТІ в окупації, або вони могли бути знищені під час бойових дій. 

Якщо в “Дії”, у ЦНАПі, у нотаріуса або держреєстратора відмовили власнику в реєстрації майна, розташованого на ТОТ, юрист рекомендує додати цю відмову до заяви для Міжнародного реєстру збитків. 

За його словами, доказами також можуть слугувати підтвердження від місцевих органів влади, квитанції про оплату комунальних послуг, податку на нерухомість. В електронному кабінеті на сторінці податкової служби є перелік об’єктів майна, якими володіє заявник, і можуть бути інші документи, пов’язані з нерухомістю власника. 

“Можливо, у вас залишився договір купівлі-продажу майна. Якщо зберігся контакт із продавцем цього майна, сконтактуйте з ним і попросіть, щоб він вам надіслав свою копію цього договору. Якщо цього немає, потрібно звернутися до різних рієлторських компаній і визначити приблизну вартість майна – аналогічного будинку чи квартири. Перелік доказів не є вичерпним. Що більше документів за відсутності будь-яких правоустановчих документів заявник може додати до заяви, то краще. І важливо також надати максимально детальний опис того, що відбулося”, – додав Караман.

Під час подання заяв в усіх категоріях можна зазначити відриті юридичні провадження, подані звернення до українських або іноземних правоохоронних органів, судів, зокрема до Європейського суду з прав людини. Подані до реєстру рішення суддів та правоохоронних органів можуть допомогти у встановленні фактів та підтвердити аргументи, твердження заявника. Якщо немає цих рішень, до заяви потрібно додати інші види доказів, які він має. 

Категорія А3.6 про втрату доступу до майна 

Категорія А3.6 покриває випадки втрати доступу або контролю над нерухомим майном в окупації. Це може бути як житлове, так і нежитлове майно. У цій категорії йдеться про те, що його власники втратили фізичний доступ до нього і вони не можуть його відчужити без залежності від Російської Федерації, її органів або органів та осіб, які перебувають під її контролем.

Також іншим прикладом втрати доступу до майна є його так звана націоналізація чи конфіскація, або ж його могли фізично зайняти представники окупаційної влади. У цій категорії заяви подають власники нерухомості. 

Читайте також: Що робити, якщо окупанти заселились у ваш будинок? – інструкція

“Може бути ситуація, коли людина не мала певний час доступу до майна і потім дізналася, що його пошкоджено. У такому разі вона може подати заяву про втрату доступу до цього майна в категорії А3.6, бо ж доступу до нього не було і немає, і може подати заяву в категорії А3.1 або А3.2, залежно від того, чи можна там жити, чи ні. Якщо ж воно було повністю зруйноване, то людина може подати заяву в категорії А3.6, але лише до цього моменту, допоки воно не було зруйноване. Тому що після факту руйнування житло припинило існувати й питання доступу до нього стало неактуальним”, – пояснив юрист.

Якщо доступ до майна поновлено, то заявник однаково може подати заяву до реєстру, тоді варто подати суму компенсації за місяці, протягом яких людина не могла ним користувалася. 

“Заявнику потрібно вказати період, протягом якого не було доступу чи контролю над нерухомим майном на ТОТ. Коли він буде заповнювати заяву, то там буде питання, чи було поновлено доступ. Якщо ні, то вказуєте “ні”. Якщо ж “так”, система пропонуватиме зазначити відповідну дату, коли було поновлено доступ або контроль. Якщо заявник подавав заяву, коли доступ чи контроль ще був відсутній, але пізніше він був поновлений, то потрібно про це повідомити реєстр, оновивши свою заяву. Сума компенсації має бути іншою, без прив’язки до повної вартості цього майна, яку заявник може обґрунтовувати на власний розсуд”, – пояснює Ігор Караман.

Під час подання заяви в цій підкатегорії в “Дії” автоматично має “підтягнутись” інформація про власність заявника з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 

Серед доказів про втрату доступу або контролю над майном можуть бути:

• довідки із зазначенням дати про переїзд;
• довідка ВПО;
• письмові свідчення сусідів;
• договір оренди помешкання в новому місці;
• судові рішення або відмова у в’їзді на тимчасово окуповану територію з боку окупаційної влади тощо.

Так само як і для категорії А3.1 і А3.2, якщо у власника є кілька об’єктів на ТОТ, до яких втрачено доступ, – щодо кожного з них треба подати окрему заяву. Якщо в одного об’єкта є декілька співвласників, кожен зі співвласників має подати окрему заяву в межах своєї частки власності.

До категорії А3.7 належать інші види економічних втрат. Вона стосується, до прикладу, витрат на поховання, пошкодження чи знищення рухомого майна, що має значну цінність, і сюди входять, наприклад, автотранспорт, автомобіль тощо, які були пошкоджені чи знищені внаслідок влучань і так далі. Тобто це те, що можна буде подавати в категорії А3.7.