Антикорупційники закликають реформувати правоохоронну систему через справи детективів НАБУ Магамедрасулова та Гусарова – “УП. Чат”

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін і журналіст Михайло Ткач заявили про необхідність реформувати правоохоронну систему після справ Руслана Магамедрасулова та Віктора Гусарова. Антикорупційники вважають, що ці провадження продемонстрували ризики політично мотивованого переслідування та надмірного впливу влади на роботу правоохоронних органів. На їхню думку, Україні необхідно забезпечити незалежність ДБР, Офісу генпрокурора та СБУ, що також є однією з умов подальшої євроінтеграції.

Вони обговорювали це питання у подкасті “УП. Чат”.

Учасники нового випуску подкасту “УП. Чат” заявили про необхідність реформувати правоохоронну систему та обговорили справи Руслана Магамедрасулова і Віктора Гусарова, які, на їхню думку, стали прикладами політично мотивованого переслідування.

У дискусії взяли участь заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони Тетяна Ніколаєнко, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін, керівник відділу журналістських розслідувань “Української правди” Михайло Ткач та головна редакторка видання Севгіль Мусаєва.

Коментуючи справи Магамедрасулова та Гусарова, Шабунін заявив, що українські правоохоронні органи застосували щодо них незаконне кримінальне переслідування з політичних мотивів. За його словами, судове рішення підтвердило безпідставність звинувачень, а самі фігуранти провели близько пів року в слідчому ізоляторі.

Також він нагадав про оприлюднені раніше документи щодо умов утримання Магамедрасулова. За словами Шабуніна, листування між посадовцями свідчить про втручання в питання, пов’язані з його перебуванням у СІЗО.

Голова ЦПК стверджує, що використання кримінальних проваджень для тиску на опонентів є характерною ознакою авторитарних практик. На його думку, справи детективів демонструють небезпечну тенденцію використання правоохоронних органів у політичних цілях.

Окремо Шабунін звернув увагу на діяльність анонімних телеграм-каналів, які, за його словами, систематично поширюють дискредитаційні матеріали про журналістів, громадських активістів та антикорупційні організації. Він вважає, що такі інформаційні кампанії нагадують методи, які використовували спецслужби авторитарних держав для тиску на критиків влади.

Михайло Ткач зі свого боку наголосив, що критика влади та журналістські розслідування мають запобігати помилкам у державному управлінні. За його словами, спроби тиску на журналістів і громадських діячів не усувають системних проблем, а лише відкладають їх розв’язання.

Журналіст пов’язав нинішню дискусію із корупційними скандалами навколо оточення влади. Він зазначив, що якщо держава не змінить підходи до роботи правоохоронних органів і не усуне системні ризики, у майбутньому можуть виникати нові подібні справи незалежно від прізвищ фігурантів.

Учасники розмови також обговорили реформу правоохоронної системи. Шабунін заявив, що Україні потрібні незалежні прокуратура, Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України. На його думку, саме відсутність достатньої незалежності цих інституцій створює передумови для політичного впливу на кримінальні провадження.

Він пояснив, що реформа правоохоронних органів є однією з ключових вимог на шляху європейської інтеграції України. За словами Шабуніна, країна має змінити правила роботи правоохоронної системи, а не лише реагувати на окремі резонансні випадки.

Загалом, антикорупційники зійшлися на думці, що зміни можливі лише за умови політичної волі та підтримки парламенту. Водночас вони висловили думку, що міжнародні зобов’язання України перед Європейським Союзом можуть стати додатковим стимулом для проведення необхідних реформ.

Разом з тим, за їхніми спостереженнями, затягування реформ має свою ціну: країна втрачає час, а наслідки неефективного управління та корупції безпосередньо впливають на обороноздатність держави й забезпечення військових.

Учасники дискусії також переконані, що громадський контроль, журналістські розслідування та суспільний тиск залишаються важливими інструментами для просування реформ і запобігання зловживанням у правоохоронній системі. Для України, яка одночасно веде війну та прагне членства в ЄС, питання незалежності правоохоронних органів і дотримання принципу верховенства права вони назвали одним із ключових викликів.

Нагадаємо, що в лютому цього року Європейський Союз передав Україні ключові документи з умовами вступу до ЄС. У них детально описано критерії, за якими перевірятимуть готовність країни. Значний акцент у цих вимогах зроблено на боротьбі з корупцією, посиленні незалежності антикорупційних органів та дотриманні верховенства права й прав людини.

Зокрема, ЄС вимагає впровадження стратегічної та законодавчої рамки протидії корупції, включно з поетапним узгодженням норм українського законодавства з правом ЄС та рекомендаціями міжнародних організацій, таких як GRECO (Група держав проти корупції), Організація економічного співробітництва та розвитку та Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Україна має забезпечити ефективну координацію, планування бюджету, моніторинг і оцінювання антикорупційної стратегії та плану дій.

Документ визначає необхідність посилення незалежності та ефективності спеціалізованих антикорупційних органів, розширення підслідності Національного антикорупційного бюро на всі державні посади з високим рівнем ризику та надання Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повноважень відкривати кримінальні провадження проти народних депутатів без попереднього схвалення генерального прокурора.

У сфері запобігання корупції Україна має розвивати та впроваджувати правові й політичні рамки щодо електронних декларацій, захисту інформаторів, врегулювання конфлікту інтересів, лобіювання та фінансування політичних партій і виборчих кампаній, а також забезпечити ефективні, пропорційні та стримувальні санкції в разі порушень.

Крім того, документ передбачає створення стійкої практики розслідувань, судових переслідувань та ухвалення обвинувальних вироків у справах про корупцію, зокрема щодо високопосадовців, а ще – збільшення кількості та вартості вилучених, заморожених і конфіскованих активів. Україна має вилучити із законодавства положення про автоматичне закриття кримінальних справ через закінчення строків досудового розслідування та переглянути наявні строки.

Насамкінець ЄС наголошує на важливості інтеграції антикорупційних заходів у відповідних секторах через проведення оцінювання ризиків та застосування системних заходів для забезпечення доброчесності в найвразливіших сферах.

Читайте також: Правові гарантії, безпека і міжнародна координація: як у світі захищають антикорупційні інституції і чому це важливо для України