Правосуддя на боці журналістів: перемога в касаційному суді у справі Таїсії Кутузової

“Суд скасував ухвалу Київського апеляційного суду, який підтримав виправдувальний вирок, і повернув справу на повторний розгляд. Це дає можливість апеляційному суду переглянути справу з урахуванням зауважень касаційного суду та дослідити докази, чого не може зробити касаційний суд”, – розповіла вона.

Також, за словами Веретільник, суди першої та другої інстанції неправильно оцінили надані докази, не врахували відео та свідчення потерпілої, а також показання свідків, які підтверджують, що обвинувачений знав про те, що напав на журналістку. Апеляційний суд безпідставно відмовився передосліджувати відео з місця події.

Під час сьогоднішнього засідання потерпіла підкреслила, що не мала можливості показати Микитенку своє журналістське посвідчення, оскільки він не вимагав цього, і розумів, що робить, а посвідчення йому не було цікавим.

“Фактично ідеться про справу в якій поліцейський підійшов до незнайомої людини на вулиці, яка проводила зйомку в публічному місці, і без жодних пояснень забрав у неї відеокамеру. Це незаконно і, ймовірно, містить ознаки злочину, незалежно від того, чи знав обвинувачений про те, що потерпіла – журналістка”, – зазначила адвокатка.

Про подальші події та дату засідання в Київському апеляційному суді ZMINA інформуватиме додатково. 

Нагадаємо, що восени 2020 року журналістка Таїсія Кутузова знімала документальний фільм і працювала над матеріалами про вибори та реформу поліції. 6 жовтня в селі Гатне на Київщині вона фіксувала затримання людей поліцією біля територіальної виборчої комісії. Раптом до неї підійшов чоловік у жовтому жилеті, почав кричати та вимагати припинити зйомку, хоча вона знімала не його, а події навколо. Таїсія пояснила, що має право працювати як журналістка, але чоловік поводився агресивно й не назвався.

Ситуація загострилася, коли до конфлікту долучилися поліцейські. Начальник поліції разом із двома колегами напав на Кутузову, заламав їй руки та вирвав камеру. Інша активістка, яка знімала це на телефон, також втратила свій пристрій через дії чоловіка. Пізніше Таїсія повернулася зі своїм журналістським посвідченням, знайшла камеру на капоті машини, але мікрофон був зламаний. Один із правоохоронців перепросив, але пояснень чи дій від поліції не було.

Кутузова написала заяву до поліції та звернулася до ДБР. Після розголосу в медіа справу зареєстрували, але розслідування довго не рухалося. Лише у 2021 році, після втручання адвокатки та тиску громадськості, її викликали на допит. Докази зібрали завдяки відео, а обвинуваченим став начальник поліції Роман Микитенко. Справу передали до суду, але війна та повільний процес ускладнили розгляд. У 2024 році суд виправдав поліцейського, і апеляція це рішення підтримала, залишивши напад без покарання. В апеляційному суді адвокатом Таїсії був Миколи Гринишак.

Микитенка обвинувачували за частиною 3 статті 171 Кримінального кодексу України – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Утім, суд виправдав його “у звʼязку з відсутністю в його діях складу даного кримінального правопорушення”, адже Микитенко стверджував, що він не знав, що потерпіла журналістка, а сторона обвинувачення, на думку суддів, не надала достатніх доказів протилежного. Крім того, суд зауважив, що прокурор не довів належним чином, що Кутузова є професійною журналісткою. Це обґрунтували тим, що вона працювала в Kyiv Post як фрилансерка, а її посвідчення містило технічну помилку – неправильну назву видавця ТОВ “Бізнесгруп”. Воно було надруковано з однією літерою “п” замість двох. Захист обвинуваченого використав це як аргумент, стверджуючи, що документ є “неприпустимим доказом”.

20 березня 2025 року мав відбутися Касаційний розгляд, але засідання скасували з технічних причин.

Читайте також: Чотири з половиною роки без справедливості: чому нікого не покарали за напад на журналістку Таїсію Кутузову