Від початку повномасштабної війни вдвічі зменшилася частка українців, які вдома розмовляють російською – КМІС
Від початку повномасштабної війни вдвічі зменшилася кількість українців, які вдома спілкуються російською мовою. Якщо 2020 року таких було 25%, то зараз – лише 13%.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології впродовж 14 лютого – 4 березня 2025 року.
Фото: УНІАНТак, більшість опитаних – 63% – використовують у побуті українську мову. Ще 19% зазначили, що говорять і українською, і російською рівною мірою. Для порівняння: п’ять років тому українською вдома говорили 52%, двома мовами – 18%. Отже, частка двомовних практично не змінилася, а користування українською зросло.
Соціологи зазначають, що на територіях, окупованих після 2022 року, було поширене використання російської, тому загальні показники можуть дещо перебільшувати масштаб переходу на українську мову.
Однак дослідження КМІС, проведене для NDI у 2023 році, показало: 89% опитаних вказали, що почали частіше вживати українську після початку вторгнення. Серед тих, хто раніше говорив переважно російською, таких понад 60%.
Зміни також видно за мовою, яку люди обирають для інтерв’ю. У 2020 році 64% респондентів спілкувалися з інтерв’юерами українською, а 36% – російською. У 2025-му українську обрали вже 88%, тоді як російську – лише 12%.
Тож, як зазначають у КМІС, повномасштабна війна стала поштовхом для того, щоб більше українців переходили на українську мову. Хоча масштаби цих змін можуть здаватися не надто великими, якщо брати лише практичний рівень, найбільші зрушення відбулися в символічній та ціннісній площині: українська дедалі більше сприймається як важлива частина національної ідентичності.
Водночас частина українців і далі говорить російською в побуті. Але, як свідчать дані опитування, це не заважає їм залишатися переконаними прихильниками України, засуджувати дії Росії та підтримувати вступ до ЄС і НАТО.
Про дослідження: Київський міжнародний інститут соціології з 14 лютого до 4 березня 2025 року провів всеукраїнське опитування громадської думки, у межах якого дослідив і ставлення українців до викладання російської мови в українськомовних школах. Участь в опитуванні взяли 1029 респондентів з усіх регіонів, підконтрольних уряду України. Дані зібрано методом телефонних інтерв’ю серед дорослого населення. Попри війну результати зберігають високу репрезентативність і дозволяють робити висновки про суспільні настрої.
Нагадаємо, що протягом 2024 року 2314 громадян звернулись із заявами про порушення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Цей показник є на 37% нижчим у порівнянні з 2023 роком, коли було 3692 звернення, і на 19% нижчим, ніж у 2022 році, коли таких заяв надійшло 2846.
Зростання кількості скарг на порушення мовного законодавства свідчить про те, що громадяни активніше відстоюють свої мовні права й дедалі менше готові миритися з їхнім ігноруванням.
