Європейський суд з прав людини підтвердив, що заборона публічно носити георгіївські стрічки в Україні є законною

ЄСПЛ визнав неприйнятною скаргу колишнього військового Юрія Борзих щодо заборони носити георгіївську стрічку у громадських місцях України та вважає таку заборону виправданою в контексті російсько-української війни.

Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту з посиланням на відповідне рішення ЄСПЛ.

Фото з відкритих джерел

Справа “Борзих проти України” (№11575/24) стосувалася заборони в Україні публічно носити георгіївські стрічки. Заборона набула чинності у 2016 році.

Позивач Юрій Борзих, який подав скаргу до Європейського суду з прав людини 17 листопада 2017, вважав, що така заборона є обмеженням та дискримінацією.

Зі свого боку ЄСПЛ визнав, що заборона, хоч і була втручанням у право людини на свободу вираження, однак вона була виправданою у контексті російсько-української війни: “Суд відзначив зміну значення георгіївської стрічки в умовах збройного конфлікту з Росією, що триває, і, зокрема, дійшов висновку, що хоча заборона України обмежила свободу вираження поглядів, вона була в межах розсуду держави“, – йдеться в рішенні ЄСПЛ.

Під час оцінки того, чи було втручання виправданим і, зокрема, необхідним у демократичному суспільстві, суд узяв до уваги контекст, у якому відбувалася заборона на георгіївську стрічку.

Суд також зауважив, що не бачить причин ставити під сумнів зусилля українського уряду щодо розв’язання проблем, породжених збройним конфліктом.

“Заборона на георгіївську стрічку не була абсолютною забороною, та існувало доволі багато винятків, включно з її законним використанням як оригінальної державної нагороди або військової нагороди, врученої до 1991 року“, – зазначили в ЄСПЛ.

Суд постановив, що держава не перевищила своїх меж повноважень (“межі розсуду”), і відхилив цю частину скарги як необґрунтовану.

Також Юрій Борзих не зміг довести, що заборона заподіяла йому душевні страждання або тривогу чи іншим чином справила на нього істотний вплив, підсумували в ЄСПЛ.

Нагадаємо, виготовлення, поширення, а також публічне використання комуністичної або нацистської символіки, зокрема у вигляді сувенірів, заборонено на всій території України з 2015 року. Після ухвалення відповідного закону під заборону також потрапило публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР) та інших союзних і автономних радянських республік або їхніх фрагментів. 

Документ неодноразово критикували правозахисники. Негативний висновок щодо закону надавала й Венеційська комісія, однак Конституційний Суд визнав декомунізацію законною. Експерти наголошують, що заборона комуністичної символіки є безумовним втручанням у свободу вираження поглядів, свободу асоціацій (через обмеження створення політичних партій, громадських об’єднань та інших організацій), свободу мирних зібрань (через заборону її використання під час зібрань) та виборчі права (через обмеження брати участь в виборах для партій та їхніх кандидатів).

Раніше ZMINA повідомляла, що взимку 2021 року Дергачівський районний суд Харківської області визнав винною жінку в незакінченому замаху на поширення комуністичної символіки. Судді призначили правопорушниці один рік іспитового терміну замість року за ґратами.

Згідно з матеріалами справи, жінка власноруч виготовила на території Росії так звані георгіївські стрічки, на які наліпила серп, молот, герб і прапор СРСР та п’ятикутні зірки. У серпні вона хотіла перетнути кордон із забороненою продукцією, однак її затримали прикордонники.