Уряд працює над тим, щоб постраждалі від сексуального насильства на війні могли свідчити щодо кривдників через багато років

В уряді працюють над тим, щоб постраждалі внаслідок сексуального насильства російських військових люди могли навіть через багато років свідчити щодо цих злочинів. 

Про це розповіла віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. 

За словами посадовиці, за рік разом з ООН в Україні вдалося побудувати ефективну систему реагування на злочини сексуального насильства в умовах війни. 

В Офісі генерального прокурора ще торік звітували, що змінили підхід до роботи з цією категорією справ. До прикладу, раніше потерпілих могли допитувати по 12–15 разів, але зараз так не роблять. Тепер спілкування обмежується одним-двома разами й лише тоді, коли потерпілі хочуть говорити. 

Першою з регіональних прокуратур, де здійснюють процесуальне провадження в справах щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), стала Херсонська. Регіон є одним з лідерів за кількістю випадків сексуального насильства, вчиненого російськими військовими. 

Стефанішина наголосила, що деякі потерпілі зможуть говорити про пережите через десятиліття, а тому вони мають отримати змогу навіть через багато років не тільки свідчити щодо кривдників, але й досягати справедливості в їхньому покаранні. 

Посадовиця каже, що від міжнародних партнерів Україна нині потребує експертизи на різних етапах реформування законодавства.

Нагадаємо, що українські прокурори розслідують щонайменше 171 випадок сексуального насильства з боку російських військовослужбовців. Серед потерпілих – 13 неповнолітніх. 

ZMINA розповідала про деяких ідентифікованих російських військових, підозрюваних у скоєнні сексуальних злочинів, наприклад про: 

• Олександра Рубанова, якого підозрюють у тому, що він торік вдерся до будинку жінки на Херсонщині та майже пів року ґвалтував її, погрожуючи вбити дитину;
• Баіла Барданова, підозрюваного у зґвалтуванні жінки на Київщині.
• Рината Хакімянова та Арслана Саліхова, яких підозрюють у зґвалтуванні вагітної; 
• Булата Фассахова, якого підозрюють у зґвалтуванні, що тривало декілька днів; 
• Михайла Романова, якого підозрюють у зґвалтуванні жінки в селі Шевченкове на Київщині. Цей випадок став одним з перших подібних, про які стало відомо в медіа.

В ООН вважають, що сексуальне насильство, до якого вдаються російські військовослужбовці в Україні, є частиною “воєнної стратегії” Росії. 

Фотографія обкладинки: IStock