У Мінкульті заявили про тимчасове зупинення реорганізації Довженко-Центру
У Мінкульті ініціювали нараду з керівництвом Держкіно, Довженко-Центру, представниками Офісу президента та народними депутатами стосовно врегулювання ситуації навколо центру, під час якої, зокрема, вирішили зупинити реорганізацію установи “в такий спосіб, який відбувається зараз”.
Про це 15 листопада повідомив очільник міністерства Олександр Ткаченко на своїй сторінці у фейсбуку.
Він наголосив на тому, що завжди намагається знайти “дипломатичний спосіб розв’язання проблеми, перш ніж когось у чомусь публічно засуджувати”.
На думку Ткаченка, критичність ситуації, яка склалася навколо Довженко-Центру, демонструє декілька моментів:
- прогалини в комунікації можуть привести до кризи;
- громадянське суспільство активно виступає за збереження спадщини та прозорість діяльності державних інституцій.
На нараді з керівництвом Держкіно, Довженко-Центру, представниками Офісу президента і депутатами стосовно врегулювання ситуації узгодили такий план дій учасників процесу:
- зупинити реорганізацію Довженко-Центру в такий спосіб, який відбувається зараз;
- фонд і музей залишити в тому статусі, в якому вони є зараз, – як цілісний майновий комплекс;
- призначити прозорий конкурс на директора Довженко-Центру;
- звернутися до Держаудиту щодо проведення повноцінного аудиту центру;
- розпочати процес надання статусу “Національного” Довженко-Центру де-юре (не лише в назві, а й по суті), що має убезпечити використання його майна не за призначенням;
- розв’язати питання реорганізації державного підприємства в державну організацію, що дозволить Довженко-Центру працювати за профілем як музей та архів;
- створити міжвідомчу робочу групу для експертного оцінювання музейних цінностей центру.
Водночас Ткаченко вкотре наголосив, що Держкіно близько року не підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики, а Довженко-Центр підпорядковується Держкіно з 2022 року.
“Внаслідок чого ані я, ані МКІП не мають повноважень за законом ухвалювати будь-які кадрові рішення чи рішення про реорганізацію, не реагувати на ситуацію, яка виникла, ми теж не можемо”, – уточнив міністр.
Він наголосив на тому, що міністерство наразі обмежене стосовно ухвалення рішень щодо Довженко-Центру, але там, де зможе діяти в межах закону, діє.
Ткаченко окремо сказав про те, що ситуація, яка склалася навколо центру, не личить країні, що бореться за свою ідентичність.
“Деталі по цих рішеннях чекаємо найближчим часом від Держкіно”, – написав він.
Нагадаємо, що 2 листопада Держкіно відсторонило від виконання обов’язків в. о. генеральної директорки Національного центру Олександра Довженка Олену Гончарук і призначило на її місце іншу людину. Нею стала Юлія Каждан: журналісти “Слідство.Інфо” дізналися, що раніше вона займалася бухгалтерським обліком, заснувала кінологічний центр та практикує гіпнотерапію і не має жодного досвіду роботи у сфері кіноіндустрії.
У Держкіно заявили, що причиною звільнення Гончарук стали результати аудиту. Вона залишиться очільницею Музею кіно Довженко-Центру, а на посаду гендиректора проведуть конкурс. Ексочільниця також зможе взяти в ньому участь. Положення про порядок проведення конкурсу можна дізнатися тут.
Кадрові зміни в Довженко-Центрі відбулися всього за декілька днів після того, як центр подав судовий позов до Держкіно з вимогою визнати незаконним та скасувати наказ про реорганізацію.
Зробити це рекомендував і парламентський Комітет гуманітарної та інформполітики, а також громадська рада при Держкіно, яка назвала рішення щодо реорганізації “сумнівним і непрозорим”.
8 листопада Каждан прийшла до Довженко-Центру, щоб розпочати роботу, але колектив до будівлі її не пустив.
Наступного дня Держкіно виступило зі зверненням до команди центру з проханням дотримуватися норм законодавства та допустити т. в. о. гендиректора до виконання обов’язків.
Уже 10 листопада до Довженко-Центру прийшли з обшуками силовики. За даними “Детектора медіа”, рішення про проведення слідчих дій ухвалили через справу про зловживання владою одним з колишніх керівників установи.
Колектив центру закликав українців до громадського контролю ситуації у своїх публічних просторах.