У Білорусі фігуранти справи БелаПАН отримали тривалі строки ув’язнення
Мінський райсуд в закритому форматі оголосив строки покарання чотирьом фігурантам справи найстарішого недержавного інформаційного агентства БелаПАН — вони отримали від 4 до 14 років позбавлення волі.
Про це 6 жовтня повідомили на сайті Білоруської асоціації журналістів (БАЖ).
“Дива не сталося — за відсутності демократичних змін журналісти-політв’язні найближчі роки проведуть за ґратами”, — йдеться в повідомленні.
Через “секретний” формат засідань і підписку учасників про “нерозголошення процесуальної таємниці” навіть не було відомо, які терміни раніше вимагав для обвинувачених прокурор, уточнили білоруські журналісти. Тому суддя В’ячеслав Тулейка, який має чимало суворих вироків у політичних справах, “просто ухвалив персональне рішення”, написали на сайті БАЖ.
Шеф-редакторка БелаПАН Ірина Левшина отримала 4 роки колонії, колишній гендиректор інформагенції Дмитро Новожилов — 6 років, ексзаступник директора Андрій Александров — 14 років колонії, його дружина, соціологиня, громадська діячка Ірина Злобіна — 9 років позбавлення волі.
Водночас політв’язням присудили великі штрафи та заборонили обіймати певні посади протягом п’яти років.
Рішення станом на 6 жовтня не набрало законної сили й може бути оскаржене у вищих інстанціях.
“Проте, як свідчить практика політичних судів, майже сто відсотків первинних вироків залишаються без змін”, — зазначили в БАЖ.
Нагадаємо, що суд над фігурантами справи БелаПАН розпочався 6 червня 2022 року. Невдовзі після цього судді оголосили перерву на невідому по суті “експертизу”, наприкінці вересня він відновився.
У судді було всього кілька годин на аргументи сторін, після чого він призначив дату останнього засідання.
Правозахисники визнали всіх фігурантів справи БелаПАН політв’язнями. Під час судового засідання жоден із них не визнав себе винним.
Левшину та Новожилова затримали 18 серпня 2021 року, Александрова та Злобіну відправили з ґрати 12 січня того ж року. Їхні справи перепліталися в різних варіаціях.
Александрову, Левшиній та Новожилову інкримінували “створення та діяльність екстремістського формування”, хоча всі вони були затримані задовго до відповідного рішення КДБ від 1 листопада 2021 року про визнання агентства таким “формуванням”.
Александров та Злобіна спочатку були притягнені за кримінальною статтею “підготовка осіб до участі в масових заворушеннях” — фактично за сплату штрафів учасникам мирних акцій. Згодом їм висунули звинувачення у “державній зраді”.
Александров разом із Новожиловим підозрювалися в несплаті податків від діяльності інформаційного агентства на суму 200 тисяч доларів на момент фінансових претензій.
Санкції всіх зазначених статей були взяті за основу під час “складання” остаточних строків ув’язнення.
БАЖ випустив заяву після оголошення вироків фігурантам справи БелаПАН, наголосивши на тому, що таке суддівське рішення — це помста за професійну роботу і посаду.
“Представники видання абсолютно законно виконували свої професійні обов’язки й аж до арешту залишалися прикладом високого рівня білоруської журналістики. Ми переконані, що переслідування співробітників БелаПАН призвело до передчасної смерті 2018 року засновника та керівника інформаційного агентства Алеся Липая. Порушення кримінальної справи та величезні вироки у “справі БелаПАН” — помста представникам ЗМІ за їхню чесну роботу та посаду”, — йдеться у тексті заяви.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що Мінський міський суд засудив до восьми років колонії колишню журналістку Белтелерадіокомпанії (БТ) Ксенію Луцкіну за звинуваченням “у діях з метою захоплення державної влади”.
БАЖ у серпні 2022 року — другу річницю президентських виборів в Білорусі, через сфальсифіковані результати яких почалися масові протести та активізувалися репресії проти ЗМІ, закликала світ тиснути на диктаторський режим Лукашенка для відновлення свободи слова в країні.
За даними моніторингу міжнародної правозахисної організації “Репортери без кордонів” (RSF), країна 2022 року посідає 153-тє місце зі 180 у світовому рейтингу свободи преси.