Текст законопроєкту про медіа скерують до Єврокомісії
Нову редакцію законопроєкту про медіа скерують до Європейської комісії (ЄК), яка має оцінити, чи імплементує документ рекомендації Євросоюзу щодо медійної реформи в Україні.
Про це під час круглого столу в Укрінформі повідомила генеральна директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк.
Наталія ФорсюкВона зауважила, що в оновленій редакції законопроєкту, оприлюдненій на сайті Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, усунуто майже всі виявлені раніше розбіжності з Директивою про аудіовізуальні медіапослуги.
Нову версію документа віддали на переклад, щоб офіційно нотою через МЗС скерувати Європейській комісії, уточнила вона. Там мають оцінити, наскільки ця редакція закону імплементує рекомендацію, надану в рішенні щодо кандидатства України в ЄС. Вона зауважила, що рекомендації ЄК обов’язково врахують до ухвалення законопроєкту в парламенті.
“Ми дуже розраховуємо, що цей законопроєкт буде підписаний президентом до 1 грудня, тому що в грудні Єврокомісія буде здійснювати оцінку семи рекомендацій, які нам надавали, частиною яких є закон про медіа”, – сказала Форсюк.
За словами голови Офісу Ради Європи в Україні Стена Ньорлова, який узяв участь в обговоренні, його організація готова надати офіційну експертизу доопрацьованої версії законопроєкту, якщо такий запит надасть українська влада.
Він висловив переконання, що ухвалення закону про медіа є пріоритетом для вирішення викликів в аудіовізуальному секторі, які “ще актуальні й не вирішені”. На його думку, новий закон має створити єдину послідовну та комплексну правову базу, що дозволить ефективно регулювати медіасередовище України.
Як наголосив заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко, ухвалення закону про медіа є невіддільною складовою руху до ЄС. Він має бути пройдений швидко, відкрито і прозоро, з можливістю всім зацікавленим висловити позиції щодо законопроєкту, сказав він.
Урядовець заявив, що ухвалення документа, про який ідеться, є питанням інформаційної безпеки, оскільки державні органи повинні мати дієві механізми для реагування на виклики в умовах війни.
Раніше медіаюрист, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення, який входить до робочої групи щодо законопроєкту, Олександр Бурмагін у коментарі ZMINA назвав запропоновані зміни до документа “суттєвими та такими, що відповідають вимогам ЄС”.
Нагадаємо, що проєкт закону “Про медіа” зареєстровано у ВР 27 грудня 2019 року. Він має замінити низку застарілих документів, що регулюють цю сферу.
Через численні дискусії та критику експертів і медіаспільноти 19 травня 2020 року парламент скерував проєкт на повторне перше читання.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що ВР найближчим часом має намір ухвалити низку законопроєктів на виконання вимог Європейської комісії (ЄК). На думку спікера парламенту Руслана Стефанчука, деякі з них можуть викликати дискусії. Зокрема, й Закон “Про медіа”.
