Новий пошуковий сервіс, який дає змогу перевірити членство родичів у нацистській партії, зібрав мільйони переглядів за перші тижні після запуску. Велику базу даних відкрила німецька газета Die Zeit. У редакції пояснили, що хотіли подолати мовчання, яке виникло через почуття сорому. Проєкт реалізували разом з архівами в Німеччині та США.
Про це повідомляє CNN.
Фото: Everett / Shutterstock
Нацистська партія, яку очолював Адольф Гітлер, виникла після Першої світової війни, але широку підтримку здобула під час економічної кризи Великої депресії. На виборах 1930 року її популярність різко зросла, а після приходу Гітлера до влади у 1933 році він ліквідував інші партії та побудував систему, яка контролювала всі сфери життя. За даними Музею Голокосту США, наприкінці 1930-х більшість німців підтримували нацистський режим.
З 1925 року до кінця Другої світової війни до партії вступили 10,2 мільйона людей, а на піку вона налічувала близько 9 мільйонів членів.
Наприкінці війни нацисти намагалися знищити картки обліку членів партії, але їх урятували й передали американській стороні. Згодом документи зберігали в Берлінському центрі документації, а пізніше передали до Федерального архіву Німеччини. Копії також залишилися в Національному архіві США.
Новий сайт отримав мільйони переглядів і тисячі поширень. Керівник історичного відділу видання Крістіан Штаас зазначив, що інтерес до сервісу виявився дуже високим. За його словами, щороку до Федерального архіву Німеччини звертаються близько 75 тисяч людей із подібними запитами, а коли Національний архів США відкрив ці матеріали онлайн, сайт тимчасово не витримав навантаження.
Редакція отримала доступ до цих даних і за допомогою штучного інтелекту створила зручний інструмент пошуку. Штаас пояснив, що зростання інтересу до теми може бути пов’язане з тим, що більшість колишніх членів нацистської партії та людей, причетних до злочинів, уже померли, тому їхні нащадки легше ставлять запитання про минуле своїх родин. Він також звернув увагу, що соціологічні опитування показують: лише небагато німців визнають, що їхні предки підтримували нацистів, тоді як значна частина вважає, що їхні родини виступали проти режиму. На його думку, новий сервіс може допомогти людям реалістичніше подивитися на історію.
Користувачі, які перевірили дані, почали ділитися своїми реакціями з редакцією. Одна з них повідомила, що підозрювала участь обох своїх дідусів у партії, і після перевірки її здогадки підтвердилися. Вона зазначила, що не знає, яка дата вступу викликає більше тривоги – ранній 1931 рік чи 1941-й, коли про злочини вже було більше відомо.
Інша користувачка розповіла, що понад 40 років намагалася з’ясувати, чи був її прадід членом партії. Вона зазначила, що отримала відповідь на своє запитання і подякувала виданню, хоча ця інформація виявилася для неї болісною.
Ще одна людина повідомила, що раніше досліджувала єврейську гілку своєї родини, яку знищили під час Голокосту. Під час пошуку вона з’ясувала, що чоловік її родички, якого вважали “арійцем”, вступив до нацистської партії у 1933 році, а сама жінка загинула у 1942 році в таборі знищення Кульмгоф.
Співкерівниця Бібліотека Вінера Крістін Шмідт назвала цей інструмент важливим для дослідження нацистського періоду. Вона пояснила, що на піку партія налічувала близько 8 мільйонів членів, які вступали з різних причин – через економічні труднощі, привабливість націоналістичних ідей або власні антисемітські переконання.
Шмідт також наголосила, що відкритий доступ до архівних даних є важливим кроком для осмислення цього періоду як у Німеччині, так і на міжнародному рівні. Вона додала, що в умовах поширення дезінформації про Голокост такі документи демонструють значення першоджерел і їхню доказову силу у протидії запереченню чи викривленню історичних фактів.
Нагадаємо, що торік аргентинку Патрісію Кадген та її чоловіка відправили під суд через приховування портрета графині Коллеоні, виконаного 1743 року італійським художником Джузеппе Гісланді: витвір мистецтва викрав батько підсудної Фрідріх Кадген – фінансист, нацист і юрист, помічник очільника Люфтваффе Германа Герінга.
Як заявив місцевий прокурор Карлос Мартінес, приховувані злочини є “серйозними крадіжками в контексті геноциду та мають відношення до системного плану привласнення творів мистецтва та ювелірних виробів, скоєного нацистським режимом”.
Раніше ZMINA писала про те, що німецький суд підтвердив вирок для 99-річної колишньої секретарки нацистського концтабору Штуттгоф Ірмгард Фурхнер за її співучасть у вбивстві понад 10 тисяч людей.
Жінку звинуватили в тому, що вона була частиною системи, яка сприяла роботі концтабору поблизу польського Гданська. Її визнали співучасницею у вбивстві 10 505 осіб і замаху на вбивство в п’яти випадках.