Примусили вступити до лав бойовиків: чи відповідатиму перед Україною?
Примусова мобілізація в самопроголошених “ЛНР” та “ДНР”, яка почалася на тлі військової ескалації Росії проти України, щодня набирає обертів.
Із заявами на кшталт “Встань на защиту республики” 19 лютого виступили ватажки незаконних угруповань Денис Пушилін та Леонід Пасічник. Вони наголосили, що мобілізації підлягають чоловіки від 18 до 55 років, тож вони мають негайно прибути до “військкоматів”.
Водночас чоловікам відповідного віку заборонили виїжджати за межі так званих “республік”.
Пізніше, 21 лютого, Пасічник видав черговий “указ”: відтепер “добровільній мобілізації” в “ЛНР” підлягають і чоловіки, старші за 55 років.
Через ситуацію, що склалася, до українських правозахисників почали звертатися місцеві жителі, рідні мобілізованих в ОРДЛО з таким запитанням: “Якщо мене примусово мобілізують або примусять рити окопи в “республіці”, чи відповідатиму я потім перед Україною?”
ZMINA шукала відповідь на це питання в українському законодавстві та коментарях правоохоронних органів і правозахисників.
Джерело: unian.net (ілюстративне фото)Як відбувається “добровільно-примусова” мобілізація
Заяви про мобілізацію в ОРДЛО збіглися в часі із закликом до “тотальної евакуації” жителів самопроголошених “республік” нібито через “наступ української армії”.
Згодом від місцевих стали надходити повідомлення, що людей забирають до “військкоматів” прямо з дому, з роботи, з вулиці…
На окупованій Луганщині розповідають про майже ідентичний сценарій з “мобілізації”: приходять представники місцевих “силовиків” додому до потенційного “бійця”, дають час зібратися та забирають, куди – не кажуть.
Одна з матерів “мобілізованих” розповіла, що її сина забрали двоє військових. Згодом він зателефонував, повідомив, що перебуває в “розподільнику” і йому треба принести гроші на харчування.
У Луганську, за повідомленнями місцевих жителів, забирають усіх чоловіків, які можуть тримати зброю.
“Прийшли до далекого родича віком за 60: він щойно виписався з лікарні після тяжкої хвороби, ходить із ціпком. Поки не забрали, але сказали, також заберуть згодом”, – розповіла одна з луганчанок.
Про те, що на території самопроголошеної “Донецької народної республіки” чоловіків силоміць забирають на війну з Україною, повідомив український журналіст і військовий кореспондент Андрій Цаплієнко.
За його словами, до посла Греції в Україні звернулися жителі грецького села Стила на окупованій території й розповіли, що чоловіків почали силоміць забирати на війну з Україною.
“Люди у військовій формі зайшли в грецьке село та силою вивезли в невідомому напрямку Андрія Водолазкіна, батька трьох дітей, молодшому з яких п’ять років. Інший чоловік, імені якого я не називатиму, вже другий день переховується від примусової мобілізації окупантів“, – написав журналіст.
Водночас мешканцям ОРДЛО надсилають телефонні повідомлення про необхідність прибуття до військкоматів, а за ухиляння погрожують кримінальною відповідальністю.
Що каже міжнародне гуманітарне право?
Як пояснила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, все, що наразі відбувається в так званих “республіках”, є виявом примусової мобілізації, забороненої міжнародним гуманітарним правом. Зокрема, статтею 51 Конвенції про захист цивільного населення.
Згідно з нормою статті, під час війни окупаційній державі забороняється змушувати осіб, що перебувають під захистом, тобто тих, хто опиняється під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є, служити в її збройних чи допоміжних силах, уточнила Омбудсманка.
Вона повідомила, що призову в “республіках” підлягають навіть неповнолітні хлопці віком від 17 років: “У так званих “військових училищах” НЗФ “ДНР” та “ЛНР” курсантам, яким 16–18 років, віддано наказ про приведення до бойової готовності з подальшою участю в бойових діях”.
Денісова закликала Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), міжнародні правозахисні організації відреагувати на втягування дітей у збройний конфлікт та факти примусового призову громадян України на тимчасово окупованих територіях до лав незаконних збройних формувань.
Агітаційна продукція самопроголошених республік. Джерело: Східна правозахисна групаЯк відреагував на мобілізацію в ОРДЛО Офіс генпрокурора
Як повідомила генпрокурорка Ірина Венедиктова, окупаційні адміністрації на тимчасово непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей протягом останніх днів здійснюють незаконне переміщення населення до РФ, водночас чоловіків не випускають, примушуючи вступати до лав так званих “збройних сил ЛНР і ДНР”.
За цими фактами Луганська та Донецька обласні прокуратури вже зареєстрували кримінальні провадження щодо порушення законів та звичаїв війни (ч. 1. ст. 438 КК України), написала вона на своїй сторінці у фейсбуку.
“Ватажки “ЛНР” та “ДНР” примушують мешканців ставати на військовий облік, складати присягу на вірність окупаційній адміністрації, надаючи їм “військові звання”. Мешканцям надсилають “повістки”, погрожуючи кримінальною відповідальністю за ухилення від вступу до їхніх лав. Також відбуваються незаконні затримання посеред вулиць та примусове доставляння до “призовних пунктів”, – уточнила Венедіктова.
Вона наголосила на тому, що такі дії окупаційних адміністрацій незаконні, є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права, передбаченим, зокрема, статтями 51, 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, та визнаються воєнними злочинами.
“Особи, які не бажають вступати до незаконних збройних формувань, є жертвами міжнародного злочину та потребують відповідного захисту від кримінального правопорушення. Стаття 51 IV Женевської конвенції передбачає, що особи, які перебувають під захистом, не можуть бути примушені виконувати будь-яку роботу, що передбачала б їхню участь у воєнних операціях”, – заявила генпрокурорка.
Вона повідомила, що у зв’язку з цим органи прокуратури вносять відповідні відомості до ЄРДР за ст. 438 КК України “Порушення законів та звичаїв війни” та закликала громадян, щодо яких вчиняються такі воєнні злочини, інформувати українські органи прокуратури та правопорядку для відповідного реагування.
Інформацію щодо таких фактів можна повідомляти:
- Офісу генерального прокурора – conflict@gp.gov.ua
- Донецькій обласній прокуратурі – priom_gromad@don.gp.gov.ua, +38 (066) 477-17-03
- Луганській обласній прокуратурі – zvernennia@lug.gp.gov.ua, (06452) 4-13-50
Відповідальність примусово мобілізованих: в українському законодавстві є колізія
В Офісі генпрокурора на питання про відповідальність для українців, яких примусово мобілізували в ОРДЛО, відповідають, що варто досліджувати кожен випадок.
“Коли ми отримуємо повідомлення про примушування людей до участі в збройних формуваннях, головний фокус – на дослідженні примусу в цій ситуації. За нормами міжнародного гуманітарного права у випадках примусової мобілізації відповідати має не та особа, яка вступає на службу, а ті, хто організовує весь процес. Фактично чоловіки на окупованих територіях не мають іншого вибору”, – прокоментували виданню ZMINA у відомстві.
Із 2014 року на території Україні триває збройний конфлікт, тому з правового погляду всі події мають оцінюватися крізь призму міжнародного гуманітарного права. Але наразі його положення повною мірою не імплементовані до національного законодавства, сказали в ОГП. Тому на практиці виникає складна ситуація.
З одного боку, такі дії кваліфікуються як воєнний злочин, скоєний стосовно цивільного населення на окупованій території. А з іншого – Кримінальний кодекс України визначає можливість притягнення до відповідальності такої особи за участь у незаконних збройних формуваннях.
“До того моменту, поки національне законодавство не враховуватиме умов збройного конфлікту, а Кримінальний кодекс не узгоджуватиметься з міжнародним гуманітарним правом, правоохоронні органи змушені оцінювати кожен випадок окремо. У будь-якому разі особа не зможе уникнути кримінальної відповідальності, якщо за час перебування на “службі” вчинятиме інші злочини – воєнні чи пов’язані з ними. Тобто за знущання з полонених, мародерство, розграбування таку особу необхідно буде притягати до відповідальності”, – наголосили в Офісі генпрокурора.
Тут також пояснили, що Міжнародне гуманітарне право (МГП) в Україні не імплементоване, хоча правосуддя й здійснюється із застереженням, беручи до уваги міжнародну практику.
Так, відповідальність може настати, зокрема, за такими статтями Кримінального кодексу України: 438 – “Порушення законів чи звичаїв війни”, 437 – “Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни”, 111 – “Державна зрада”, 115 – “Умисне вбивство” тощо.
Чи дозволила б імплементація МГП почуватися впевненіше жителям тимчасово непідконтрольних Україні територій? Звичайно, так. Бо, з одного боку, має йтися про належне ставлення до цивільного населення на окупованих територіях, тому будь-які порушення, вчинені стосовно нього, мають розглядатися як порушення міжнародного гуманітарного права.
З іншого боку, з огляду на характер подій на рівні законодавства можна було розв’язати питання, що робити з тими, хто вступив до лав бойовиків, не тільки в контексті кримінального переслідування, але й інших механізмів подолання наслідків збройного конфлікту, сказали в ОГП.
“Буде багато дезертирів”, – правозахисник
Правозахисник, заступник директора Українського національного центру розбудови миру Олексій Біда вважає, що люди, яких зараз примусово мобілізують в ОРДЛО, стають заручниками військової машини РФ.
“З огляду на те що зараз виїзд за межі окупованих територій обмежено для чоловіків віком від 18 до 55 років, це потенційно пів мільйона мобілізованих, – дезертування буде масове”, – вважає він.
У коментарі ZMINA Біда наголосив на тому, що правозахисники центру готові документувати випадки примусу до служби в незаконних збройних формуваннях тих мобілізованих, які здаватимуться в полон українській армії. Адже це буде потужний кейс для Міжнародного кримінального суду.
Питання в тому, чи буде в “мобілізованих” можливість здатися в полон ЗСУ та чи готова Україна до розгортання таборів для військовополонених, сказав правозахисник.
Амністія – це не про примусово мобілізованих
Існує також думка, що ті, хто дійсно примусово потрапив під мобілізацію в “республіках”, мають потім потрапляти під амністію.
“Проте амністія – це захід, який стосується лише злочинців. У випадку з примусовою мобілізацією ці люди не злочинці, а жертви незаконних дій. Фактично людей викрадають з вулиці, дають в руки зброю і примусово відправляють воювати”, – наголосила менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
На її переконання, дуже важливо, щоб примусово мобілізовані в ОРДЛО повідомляли про це правоохоронним органам України: тоді надалі вони проходитимуть як потерпілі, а не як добровільно мобілізовані.
Щодо амністії злочинцям, це питання також доведеться розв’язати. Але вже після перемоги України.
