Судді Конституційного Суду працюють без етичного кодексу та вчиняють корупційні дії – “Схеми”
Судді Конституційного Суду працюють без етичного кодексу, однак, згідно із законом, у своїй діяльності та поза її межами мали б дотримуватись окремих встановлених стандартів професійної етики судді КС.
Про це йдеться в розслідуванні “Схем”.
Згідно із законом, суддею Конституційного Суду може бути громадянин, який володіє державною мовою, на день призначення досяг 40 років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 15 років, високі моральні якості, є правником з визнаним рівнем компетентності.
Однак, як вдалося з’ясувати журналістам, досі Конституційний Суд працює без етичного кодексу, хоча у своїй діяльності та поза її межами судді мали б дотримуватися встановлених ним стандартів професійної етики. Самі судді кажуть, що керуються нормами кодексу, ухваленого з’їздом суддів у лютому 2013 року.
“Наскільки мені відомо, це питання взагалі ніколи не ставилося в історії функціонування КСУ із самого початку ухвалення першої редакції закону”, – коментує цю ситуацію суддя КС Ігор Сліденко.
Він також зазначив, що саме від цього питання залежить функціонування не тільки судової системи, а й Конституційного Суду зокрема.
Фото: Конституційний Суд УкраїниДо доброчесності суддів Конституційного Суду давно існують питання. Чинний голова Олександр Тупицький у січні поточного року отримав підозру від ДБР, зокрема, за свідомо неправдиві свідчення та підкуп свідка. Наприкінці минулого року Тупицького відсторонив на два місяці своїм указом президент Володимир Зеленський, однак голова КС продовжує отримувати зарплату та працює віддалено.
Ще до підписання указу про відсторонення експерти казали, що хоча глава держави має можливість відсторонити від посад осіб, яких призначає, однак на суддів КС цей механізм не поширюється. З ними погоджувалися й судді КС, які наголошували – звільняти голову суду можуть тільки вони.
Наприкінці жовтня минулого року Конституційний Суд скасував кримінальну відповідальність за неправдиве декларування посадовців і депутатів, а також визнав неконституційними повноваження НАЗК. Виявилося, що 13 із 15 суддів КСУ брали самовідвід у цій справі через нібито конфлікт інтересів, однак голосували за нього згодом. Тобто ухвалювали рішення про визнання неконституційними статей законів, за якими їх самих перевіряли в НАЗК і НАБУ.
Про конфлікт інтересів одразу після скандального рішення говорив очільник НАБУ Артем Ситник:
“Судді явно діяли в стані реального конфлікту інтересів. Якраз частина тих справ стосуються суддів Конституційного Суду, які фактично ухвалили рішення стосовно себе і скасували відповідальність за ту статтю, за якою вони потенційно могли бути притягнуті до кримінальної відповідальності”.
У розслідуванні “Схем” також ідеться, що судді Конституційного Суду поза конкурсом призначали своїми помічниками та науковими консультантами дружин і родичів своїх колег. Попри це суддів КС держава забезпечує охороною, службовим автомобілем та великою зарплатою. Так, наприклад, за 2019 рік очільник суду Тупицький отримав 4,5 мільйона гривень.
Нагадаємо, що судам в Україні, згідно із соціологічними опитуваннями, не довіряють майже 80% громадян. Багато українців не довіряють Верховному Суду (69%), однак більшою довірою не користуються й місцеві суди (67,5%). У нещодавньому звіті щодо оцінювання стану Угоди про асоціацію з ЄС Європарламент назвав судову владу однією з найменш надійних установ в Україні.
