Європарламент назвав судову владу однією з найменш надійних установ в Україні

У звіті щодо оцінювання стану Угоди про асоціацію України з ЄС Європарламент наголосив на необхідності провести низку реформ, щоб уникнути відкочування в досягнутому розвитку, і вказав на судову владу як одну з найменш надійних установ в Україні.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Фото з відкритих джерел

11 січня має відбутися засідання Ради асоціації, яка контролює виконання Угоди про асоціацію. Напередодні про необхідність проведення судової реформи на засіданні Європарламенту говорив віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс. 

“Останні події у сфері верховенства права та боротьби з корупцією свідчать, що комплексна судова реформа давно назріла. Дорожня карта, складена G7 та Венеційською комісією, доповнює постійні поради представництва ЄС владі й політикам та надає чіткі рекомендації, що потрібно зробити для такого реформування. Ми визнаємо складність цього завдання. Ми розуміємо, що тут має вагу також вплив Росії, яка від початку мала на меті дестабілізацію, поділ та ослаблення України. Тож найкраща відповідь їй – залишатися єдиними та продовжувати працювати задля процвітання та стабільності на основі обґрунтованої економічної політики”, – говорив він.

В ухваленому 526 голосами за звіті щодо оцінювання Угоди про асоціацію України з ЄС автори наголосили, що зацікавлені особи намагаються підірвати досягнення країни в боротьбі з корупцією та загальних демократичних реформах.

“Деякі українські олігархи, зокрема, намагаються повернути собі політичну владу, що послабило більшість у Верховній Раді, орієнтованій на реформи”, – йдеться в заяві Європарламенту. 

Фото з відкритих джерел

Відомо, що судова реформа в Україні розпочалась у 2016 році, коли набули чинності конституційні зміни в частині правосуддя і новий Закон “Про судоустрій і статус суддів”. Згідно з ними, вищі спецсуди ліквідували та створили новий Верховний Суд як єдиний суд касаційної інстанції, а всі районні, міжрайонні, міські суди змінили на окружні. У межах реформи також створили Вищий антикорупційний суд.

Соціологічні дослідження показують, що судам в Україні не довіряють майже 80% громадян. Багато українців не довіряють Верховному Суду (69%), однак більшою довірою не користуються й місцеві суди (67,5%).

Через низьку довіру люди неохоче розв’язують свої проблеми в судах. Однак відсутність особистого досвіду, за словами соціологів, саме й визначила негативне ставлення українців до судової системи. Рівень довіри громадян, які мають власний досвід спілкування із судами, є значно вищим.

“Високий рівень негативного ставлення до судів значною мірою формується двома чинниками: негативним інформаційним полем та чинником фінансово-політичного впливу на суддів. Вплив першого чинника досить ефективно усувається при спілкуванні громадян із судами. Вплив другого чинника можна зменшити, запроваджуючи заходи для підвищення реальної незалежності суддів”, – зауважували дослідники Центру Разумкова в грудні 2020  року. 

За час свого президентства Володимир Зеленський також вносив ініціативи щодо реформування судової системи. Але в березні минулого року Конституційний Суд визнав незаконними окремі положення його закону про діяльність органів суддівського врядування. Ще на етапі підготовки, коли експерти висловили свої застереження, обговорити розкритиковані положення з президентом хотіла голова Верховного Суду Валентина Данішевська, однак тоді Зеленський нібито не знайшов для цього часу.

Початок глобальної судової реформи в Україні, за словами голови парламентської фракції “Слуга народу” Олександра Корнієнка, перебуває в списку планів президентської партії на 2021 рік.

Нагадаємо, що на початку минулого року активісти закликали Зеленського розблокувати судову реформу. ZMINA тоді пояснювала, що з нею відбувається.

Фотографія обкладинки: Reuters