Ще 600 випадків щодо українців, з яких 90 — цивільними, досі не підтверджені, хоча відомо, що ці люди перебувають у російській неволі
Центр прав людини ZMINA у своєму звіті "Як змінилася практика свавільних затримань і насильницьких зникнень в окупації" показує, як Росія протягом трьох останніх років намагається офіційно закріпити в своїх законах репресії проти українських громадян на ТОТ і представити ці воєнні злочини як законні дії в межах своїх повноважень.
Марина Забавська з Тавільжанки дізналась про суд над сином від російських медіа. До того вона майже 2 роки безрезультатно шукала сина в РФ та на окупованих територіях, ризикуючи сама потрапити під репресії, оскільки є вірянкою Свідків Єгови.
Після звільнення Херсона журналісти "Суспільного" ідентифікували росіян, які керували місцевим ізолятором тимчасового тримання у 2022 році і катували викрадених українців. Завдяки фото й свідченням колишніх полонених з’ясувалося, що ними були поліцейські з Росії: Юрій Кулуар ("Борода") із Краснодара, Станіслав Григорьєв ("Буратіно") та Віктор Айвазов ("Чечня") із Красноярська, а також Андрій Співак ("Злий") з Омська, який був головним наглядачем. Дані про всіх катів передані до прокуратури.
У ньому йдеться про злочини, скоєні росіянами на території 11 населених пунктів області.
Російський військовий вбив чоловіка, який намагався евакуюватися у селищі Удачне.
71-річного чоловіка незаконно утримують нібито у Бєлгородській області.
Громадська спільнота "Цивільні в полоні" вимагає від влади якнайшвидше визначити структуру, яка відповідатиме за питання повернення цивільних.
У позовах також фігурують ще четверо представників північнокорейської влади.
Станом на початок 2025 року від рук російських військових загинуло четверо місцевих очільників. Наразі у російській неволі утримують 7 посадовців, серед яких як депутати, так і мери міст, старости та селищні голови. Аналіз правозахисників показує, як Росія усувала представників легітимної української влади на захоплених нею територіях і створювала там проросійські адміністрації.
Через їхній вплив на містян або односельчан росіяни намагалися використати представників місцевої влади для отримання інформації щодо ситуації у їхній громаді.
Незалежна комісія ООН з розслідування ситуації в Україні проаналізувала понад 280 відповідей російських держорганів українським родинам безвісти зниклих.
Присутні на акції передали лист до президента України Володимира Зеленського з проханням посприяти звільненню всіх жінок з російських катівень.
Деякий час жінку утримували в окупованому селі Тавричанка, потім у селі Новотроїцьке, а пізніше перевезли до російського Ростова-на-Дону, де вона перебуває досі. Через знущання та умови утримання стан здоров'я Наталії значно погіршився.
Загалом у колонії в Пакіно перебуває близько 300 українців.
Серед злочинів обвинуваченого – зумисне каліцтво підлітка 14–15 років, якому він обробив статеві органи дезінфекційною рідиною, що спричинило опіки.
Стан здоров’я Ірини зараз відносно стабільний, хоча, на його думку, вона досі не змогла повністю відновитися після значного схуднення в СІЗО. Родина регулярно передавала Ірині посилки, медикаменти та кошти, аби підтримати її в неволі.
Деякі бранки Кремля не бачили своїх дітей шість років, втрачаючи, тим самим, можливість спостерігати за тим, як вони підростають.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.