Чоловік повернувся до України в межах обміну 23 вересня 2024 року
Чоловік пробув в російських таборах понад два с половиною роки
Переважну більшість наразі визволених із полону росіяни утримували з перших днів війни.
Вдалося звільнити жінок, які зазнали негуманного поводження, зокрема, через примусову участь у так званому "судовому процесі" над захисниками Маріуполя.
З полону вдалося визволити військових Збройних сил, Національної гвардії, Національної поліції, Державної прикордонної служби, а також цивільних осіб.
Усі вони вже в Україні, поруч зі своїми рідними
Поліціянтка з Маріуполя Марʼяна Чечелюк написала у неволі вірш для своєї молодшої сестри Аліни. У ньому вона просить у неї пробачення за те, що не змогла її захисти від окупантів. Також дівчина просила росіян їх не розлучати або хоча б залишити сестру живою.
На початку війни колишня бранка Марʼяна Чечелюк перебувала разом зі своїм хлопцем – бійцем полку "Азов" Владиславом Андріановим – у бункері "Азовсталі". Після домовленостей про вихід з заводу та здачі в полон "азовцю" вдалося вижити під час теракту в Оленівці.
Повернути додому вдалося військових ЗСУ та Нацгвардії, прикордонної служби та чотирьох цивільних
Європарламент висловив жаль, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан "вирішив відступити від ЄС і привітати Володимира Путіна з його фіктивним переобранням"
Тож він звернувся до родичів українських військовополонених з закликом вірити тільки українським органам влади, які роблять все для того, щоб повернути українських військових додому.
Військовополоненому не давали тиждень спати та катували 3-4 рази на добу.
У російському полоні військовослужбовець неодноразово піддавався численним побоям та катуванням.
Вдалося також повернути медика, який рятував поранених на "Азовсталі", а ще – рідних братів Миколу та Романа.
Серед них бійці Збройних сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби України, Національної поліції.
Сержант Національної гвардії України Андрій Старинщак пробув у полоні 678 днів – з 24 лютого 2022 року по 3 січня 2024 року.
Під час російського вторгнення Сергій Добича служив у 56 бригаді, захищав Маріуполь. Перед полоном їхній підрозділ перебував на заводі Ілліча. Після захоплення в полон чоловіка утримували в Старому Осколі Бєлгородської області Росії, а потім етапували до Каменськ-Шахтинська Ростовської області. Під час останнього обміну, який відбувся 3 січня, Сергія повернули на батьківщину.
Проєкт покликаний пришвидшити обмін військовополоненими.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.