Для вступу в ЄС Україна повинна посилити захист журналістів та інших медіа учасників, забезпечити медіа плюралізм, покращити доступ до публічної інформації тощо. У цьому матеріалі наводимо перелік нагальних питань у медіасфері, які потребують вирішення вже сьогодні.
Медійний закон не зміг остаточно реформувати сферу передвиборної агітації через політичні перестороги представників окремих фракцій. Втім, зміни, внесені до Закону України “Про всеукраїнський референдум” дають надію на закінчення реформи та вказівки для онлайн-медіа та VOD-сервісів щодо того, як варто готуватися до регулювання агітації після закінчення воєнного стану та у новому виборчому циклі.
Український законодавець нарешті унормував регулювання права на відповідь і спростування, звівши докупи законодавчі норми, судову практику і міжнародні стандарти. Автори намагалися охопити всі можливі випадки потенційних порушень та зловживань, створивши достатні правові запобіжники як для суб’єктів у сфері медіа, так і для тих, хто в майбутньому цими правами користуватиметься.
Про те, в яких саме випадках медіа не каратимуть за поширення забороненої інформації, а також чи можна цитувати медіа держави-агресора і поширювати інформацію, яка містить таємницю, читайте в черговій статті із серії публікацій про ключові положення Закону “Про медіа” від експертів Лабораторії цифрової безпеки.
Закон "Про медіа" вперше впроваджує для онлайн-медіа систему санкцій за поширення інформації та матеріалів, заборонених законом. Про те у яких випадках, до медіа застосовуватимуть, штрафи, а в яких можуть повністю закрити доступ до онлайн-медіа, читайте в черговій статті із серії публікацій про ключові положення Закону “Про медіа” від експертів Лабораторії цифрової безпеки.
Заходи, що застосовуються для заборони російських сервісів, включно з блокуванням сайтів та обмеженням ретрансляції місцевих каналів, є одними з найжорсткіших у міжнародному праві і дозволяються за виняткових обставин. На жаль, на сьогодні Україна перебуває саме у таких обставинах прямого збройного конфлікту та у правовому режимі воєнного стану.
Про обмеження для медіа в умовах збройної агресії читайте у черговій статті із серії публікацій про ключові положення Закону “Про медіа” від експертів Лабораторії цифрової безпеки.
На противагу поширеній думці, правам дітей в медіа загрожують не лише еротичні фільми та зображення насильства. Категорій контенту, поширення яких може бути обмеженим, є набагато більше.
До прийняття медійного закону контентні заборони були розпорошені по різних законах. Цю проблему значною мірою вирішує стаття 36 закону “Про медіа”, в якій зібрані усі постійні контентні обмеження для медіа та платформ спільного доступу до відео, що поширюють інформацію на території України.
Створення системи спільного регулювання у сфері онлайн-медіа є важливим інструментом взаємодії між медіа та регулятором, для якого запропоноване регулювання онлайну також є новим.
Поруч з регулюванням онлайн-медіа, медійний законопроект впроваджує й інші новели. Зокрема, для повної гармонізації з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги у редакції 2018 року Україна була зобов’язана розробити “правила гри” і для платформ спільного доступу до відео – національних аналогів YouTube, TikTok або Periscope.
Про те, чи виправдані побоювання, що нове регулювання накладе на онлайн-медіа надмірні вимоги і створюватиме перешкоди у їхній діяльності, читайте у черговому матеріалі з серії публікацій про ключові положення закону “Про медіа” від експертів Лабораторії цифрової безпеки.
Закон про медіа набув чинності 31 березня. Про те, чи стала з його ухваленням Нацрада достатньо незалежною і ефективною у здійсненні власних повноважень, читайте в аналізі експерта Лабораторії цифрової безпеки.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.