Засекречений свідок у справі про “підрив” газопроводу в Перевальному не зміг згадати жодної вулиці у Херсоні

На засідання 8 квітня незаконного “Верховного суду Криму” в межах кримінальної справи про “підрив” газопроводу в Перевальному, у якій окупаційна влада звинувачує першого заступника Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова, Асана та Азіза Ахтемових, допитали засекреченого свідка. Він, нібито виконував перевезення з Криму до Херсона і передавав посилки, серед яких могла бути вибухівка для здійснення диверсії.

Про це інформує правозахисна організація “Кримський процес”.  

Наріман Джелялов, брати Асан та Азіз Ахтемови

Захист політв’язнів клопотав про розсекречення даних свідка, але “суд” відмовив у цьому, мотивуючи тим, що це може загрожувати безпеці свідка. Сам засекречений свідок не навів жодних аргументів, які б вказували на обґрунтованість таких побоювань.

На попереднє засідання “суду” 6 квітня не з’явився жоден із засекречених свідків. Після цього тоді незаконний “прокурор” заявив клопотання про зміну порядку подання доказів та продовжив оголошувати матеріали справи. Було озвучено протоколи огляду предметів та інші процесуальні документи. Як заявив після засідання адвокат Рефат Юнусов, жодної цінності для судового слідства оприлюднені відомості не становлять.

Зі свого боку громадська захисниця Левіза Джелялова зазначила, що при дослідженні протоколу обшуку житла Джелялова, “суд” вказав на відсутність підпису підсудного. Сам Джелялов у суді пояснив, що йому не пропонували ознайомитися з цим документом та його підписати.

Нагадаємо, що 3 та 4 вересня 2021 року співробітники незаконного “Управління ФСБ” в Криму провели п’ять обшуків на півострові, після яких затримали й повезли в невідомому напрямку п’ятьох кримських татар: Ельдара Одаманова, Азіза Ахтемова, Нарімана Джеляла, Шевкета Усеїнова та Асана Ахтемова. Родичі та адвокати затриманих подали заяви до різних де-факто правоохоронних органів, однак жоден з них тоді не повідомив про місце перебування зниклих.

Увечері 4 вересня стало відомо, що всі затримані перебували в будівлі “ФСБ”. Згодом з’явилась інформація, що до Асана та Азіза Ахтемових застосовувалися тортури.

Російські силовики звинуватили Асана, Азіза Ахтемових та Нарімана Джелялова в порушені ст. 281 КК РФ (“диверсія”), ст. 222.1 (“незаконні придбання, передання, збут, зберігання, перевезення або носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв”) та ст. 226.1 за нібито контрабанду вибухових пристроїв. Усі звинувачення мають формулювання “злочин, скоєний організованою групою осіб”.

За версією ФСБ, 23 серпня обвинувачені навмисне встановили на газопровід у селі Перевальне Сімферопольського району вибуховий пристрій, пошкодивши його. Це призвело до того, що газопостачання в селі було перервано, що позначилося на роботі соціальних установ та завдало збитків у розмірі 105 тисяч рублів і.

7 вересня ФСБ оприлюднила заяву, у якій звинуватила затриманих у диверсії на замовлення Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України та Меджлісу. Російські ЗМІ також поширили відео ФСБ з нібито “зізнаннями” заарештованих у Сімферополі 6 вересня кримчан Азіза й Асана Ахтемових. ГУР Міноборони України відкинуло обвинувачення ФСБ щодо нібито причетності відомства до пошкодження газопроводу в Перевальному.

Як відомо, у 2021 році Кримська правозахисна група (КПГ) зафіксувала низку фактів застосування насильства і такого, що принижує гідність людини, поводження під час затримань та утримування під вартою.

Досі Росія не розслідувала всіх задокументованих правозахисними організаціями випадків насильницьких зникнень. Винних у цьому злочині не встановлено та не притягнуто до відповідальності. Наразі безвісти зниклими вважаються 15 громадян України. 

Загалом станом на 2021 рік Російська Федерація ув’язнила 17 людей у “справах українських диверсантів та шпигунів”, одна людина перебуває під домашнім арештом. 2021 року окупаційні “суди” ухвалили три вироки – Галині Довгополій, Костянтину Ширінгу та Івану Яцкіну. Їм призначили покарання – позбавлення волі від 11 до 12 років. 

Минулого року Росія не звільнила жодного бранця Кремля в межах взаємного обміну утримуваних осіб або інших процедур. Останнє таке звільнення було у вересні 2019 року.