Загальну мобілізацію та дію воєнного стану в Україні продовжили до 15 листопада
27 липня, у четвер, Верховна Рада ухвалила два закони – №9533 та 9532, які продовжують у країні режим воєнного стану та загальну мобілізацію на 90 днів. Вони діятимуть щонайменше до 15 листопада 2023 року.
Про це повідомив нардеп від фракції “Голос” Ярослав Железняк.
Фото: Deutsche WelleРішення про продовження дії воєнного стану підтримали 347 парламентарів, а про продовження мобілізації – 334.
Так, Рада їх продовжують вже ввосьме з початку повномасштабної. До цього дію законів продовжували у такій послідовності:
- з 24 лютого до 25 травня 2022 року;
- з 25 травня до 23 серпня 2022 року;
- з 23 серпня до 21 листопада 2022 року;
- з 21 листопада до 19 лютого 2023 року;
- з 19 лютого до 20 травня 2023 року;
- з 20 травня до 18 серпня 2023 року.
Як відомо, воєнний стан та загальну мобілізацію в Україні оголосили після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Під час загальної мобілізації призвати на військову службу можуть усіх військовозобов’язаних громадян України віком від 18 до 60 років, якщо вони не мають законних підстав для отримання відстрочки або виключення з військового обліку.
За час повномасштабної війни в Україні зʼявилися кілька нових законів, що стосуються призову, мобілізації та бронювання військовозобовʼязаних.
Зокрема, у липні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, який звільняє від мобілізації близьких родичів загиблих чи зниклих безвісти на війні.
Із 2016 року призову на військову службу під час мобілізації не підлягали військовозобов’язані жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час проведення антитерористичної операції.
Відтепер не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, чиї близькі родичі, наприклад, чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра, загинули або зникли безвісти на фронті під час дії воєнного стану.
Згодом, у жовтні, Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо особливостей призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій.
Згідно з проєктом №8109, під час дії воєнного стану:
- призов на строкову військову службу не проводиться;
- призовні комісії створюються для розгляду питань щодо організації медичного огляду осіб, які перебувають на військовому обліку;
- здійснюється організація та проведення медичного огляду осіб, які перебувають на військовому обліку призовників та досягли 27-річного віку, взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних або вилучення з військового обліку;
- відбувається скерування призовників, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або ухвалення рішення про відмову в такому скеруванні.
Незабаром, 4 листопада, парламент ухвалив закон № 7687 щодо порядку бронювання військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. За проголосували 290 народних обранців.
Документ передбачає, що бронюванню підлягають військовозобовʼязані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, що здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг оборонного призначення.
Водночас військовозобов’язаних українців, які, втім, обмежено придатні до військової служби у воєнний час, зможуть мобілізувати, однак їхня служба проходитиме не в бойових частинах, а у військових частинах забезпечення.
Крім того, у квітні 2023 року Кабмін України вніс зміни до положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, дозволивши вручати повістки військовозобов’язаним незалежно від місця їхнього перебування на військовому обліку.
