З початку року зафіксували 184 випадки порушення свободи слова

За 10 місяців поточного року експерти зафіксували 184 порушення свободи слова.

Про це повідомила виконавча директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк під час онлайн-брифінгу “Переслідування журналістів в Україні: як покласти край?”.

Основним трендом, за словами Романюк, лишається фізична агресія щодо журналістів, на яку припадає майже 80% усіх порушень. Другим трендом цього року стали перешкоджання і обмеження в роботі журналістів з боку органів влади різних рівнів. Під приводом карантину журналістів протизаконно не допускають на відкриті засідання органів влади, на слухання із суспільно важливих питань. Як наслідок, українці можуть не отримати важливої інформації. 

Згідно з результатами моніторингу ІМІ, право журналістів на професію переважно порушували приватні особи, місцева влада, правоохоронці, судова влада, Офіс президента та інші. Один з нещодавно зафіксованих випадків перешкоджання журналістській діяльності стався з Таїсією Кутузовою, журналісткою та режисеркою документального кіно. На неї напали поліцейські в Гатному на Київщині, коли та знімала їх для документального фільму про місцевого активіста Сергія Чагарова. 

“Нападники не представились і не показали посвідчення. Мені заламали руки й вирвали камеру, пошкодили накамерний мікрофон. Після того як стався напад, інший поліцейський просив за колег вибачення, але ті поліцейські, які напали на мене, абсолютно не відчували провини та не вибачились”, – розповіла Кутузова. 

Журналістка та режисерка-документалістка Таїсія Кутузова

Режисерка подала заяву про злочин до Державного бюро розслідувань, але її понад тиждень не вносили до Єдиного реєстру досудових розслідувань, хоча мали це зробити протягом 24 годин. Ба більше, у пресслужбі поліції повідомили, що нападники не були поліцейськими. Лише розголос і тиск медійної спільноти таки змусили правоохоронців зареєструвати напад на неї, зазначила Кутузова. Наразі журналістку допитав слідчий, але ще не допитано поліцейських, які напали на неї. 

Медіаюрист, керівник ГО “Платформа прав людини” Олександр Бурмагін зазначив, що з ефективністю розслідування справ про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та нападів на них досі існують проблеми. Нерідко кримінальні провадження не відкривають і не розслідують у визначені законом строки. Крім того, правоохоронці все ще можуть розглядати заяви журналістів про злочини, пов’язані з професійною діяльністю, як звернення громадян, а також безпідставно закривати провадження. 

“Статистика також невтішна. Справ, які реально доходять до суду з обвинувальними висновками, надзвичайно мало, а вироків у них ще менше”, – каже Бурмагін.

Нагадаємо, що минулого року експерти налічили 243 випадки порушення свободи слова, а також уперше за останні три роки в країні сталося вбивство журналіста. Водночас, як свідчать дані Офісу генпрокурора, кількість справ, скерованих до суду за “журналістськими статтями”, не збільшується. 

Нещодавно до парламенту внесли законопроєкт, яким пропонують збільшити строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за правопорушення, вчинені стосовно журналістів у зв’язку з їхньою професійною діяльністю.