ЮНЕСКО підтвердила пошкодження 274 культурних об’єктів від початку повномасштабного вторгнення

Дата: 01 Серпня 2023
A+ A- Підписатися

За час повномасштабної збройної агресії Росії було пошкоджено чи знищено повністю 274 культурних об’єкти в Україні. Найбільше постраждали релігійні споруди та будівлі, що мають історичну чи культурну цінність.

Про це йдеться у звіті ЮНЕСКО.

Будівля Лисичанської багатопрофільної гімназії

Звіт організації охоплює події від 24 лютого 2022 до 26 липня 2023 року. 

Організація зафіксувала пошкодження культурних об’єктів у 14 регіонах України. Найбільше фактів руйнувань ЮНЕСКО підтвердила в Донецькій області – 78 об’єктів. Зокрема, у селі Нью-Йорк унаслідок російського обстрілу згорів паровий млин Пітера Діка – пам’ятка промислової архітектури, яку збудували німці-меноніти на початку XX століття. 

Паровий млин Пітера Діка, с. Нью-Йорк. Скриншот з відео

Серед пошкоджених пам’яток та культурних об’єктів найбільше зафіксовано релігійних об’єктів – 117. Так, росіяни знищили щонайменше дві церкви початку XIX століття –  Свято-Успенська церква в Бериславі Херсонської області та Успенська церква в селі Новий Биків Чернігівської області. 

Крім того, ЮНЕСКО зафіксувала руйнування чи пошкодження 98 будівель, що мають історичну чи культурну цінність, 27 музеїв, 19 пам’ятників, 12 бібліотек та одного приміщення державного архіву в Херсонській області.

Водночас перелік ЮНЕСКО не вичерпний – його регулярно оновлюватимуть та доповнюватимуть.

На сайті організації зазначили, що для того, аби підтвердити факт пошкодження тої чи тої пам’ятки, експерти мають провести перехресну перевірку інциденту та отримати підтвердження з кількох надійних джерел. 

ЮНЕСКО у співпраці з партнерськими організаціями також розробляє механізм скоординованого та незалежного оцінювання збитків.

Важливим для розслідування атак на культурну спадщину є саме документування цих інцидентів та фіксування завданої шкоди, наголошує Тимур Короткий, віцепрезидент Української асоціації міжнародного права, у коментарі ZMINA.

“Суспільна небезпека таких злочинів пов’язана зі спробами агресора знищити українську культуру та ідентичність. Тому увага до них дуже висока. Однак їх складно розслідувати”, – додає правник.

Однією з причин, що утрудняє слідчі дії, є особливості кваліфікації таких справ. Тож працівникам слідчих органів України потрібно додаткове спеціалізоване навчання, додає Короткий.

Ще одна причина – відсутність документів обліку цінностей та відповідних реєстрів. Правник наголошує, що часто такі папери знищували або ж викрадали. Це суттєво перешкоджає ідентифікації пошкоджених, зруйнованих чи вивезених цінностей. 

Атаки на культурні об’єкти, їхнє знищення, розкрадання та інші серйозні злочини щодо культурної спадщини є воєнними злочинами, наголошує юрист.

Тому, зокрема, для України важлива міжнародна кримінальна співпраця. Це допоможе відкривати провадження за кордоном, шукати та повертати викрадені цінності.

Верховна Рада України своєю чергою закликала ЮНЕСКО позбавити Росію членства в організації та її органах. За відповідну постанову проголосувало 296 народних депутатів.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter