Вирок кримському журналісту Єсипенку ще більше підриває свободу ЗМІ в Криму – Рада Європи

Засудження позаштатного журналіста “Крим.Реалії” Владислава Єсипенка ще більше підриває свободу ЗМІ в Криму. 

Про це заявила комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович.

За її словами, ухвалений 16 лютого кримінальний вирок щодо журналіста є сумнівним та викликає серйозні занепокоєння, тому що він ухвалений через  його законну журналістську діяльність.

Вона нагадала, що “суддя” “Сімферопольського районного суду” Длявер Берберов визнав Єсипенка винним у зберіганні вибухівки, засудив до шести років ув’язнення в колонії та штрафу. Після арешту в березні 2021 року його утримували під вартою у суворій ізоляції та, як стверджується, він зазнав тортур задля необхідних силовикам показів.

Крім того, адвокати журналіста також повідомили про численні недоліки, які суттєво підірвали гарантії справедливого судового розгляду у цій справі, тоді як звинувачення у його катуванні залишилися без розгляду.

Випробування для журналіста почалися після інших несправедливих вироків, як-от Миколи Семени, який був змушений покинути тимчасово окупований Крим після його засудження 2017 року, або Тараса Ібрагімова, якому в 2020 році заборонили в’їзд до Криму на тридцять років.

“У більш широкому сенсі ці засудження привносять різкі зміни в жахливу ситуацію зі ЗМІ та незалежними журналістами на півострові. Незалежну журналістику стримують через арешти, кримінальне переслідування, заборони на в’їзд, спостереження, обшуки, конфіскації обладнання, цензуру, переслідування та залякування”, – йдеться у заяві Дуні М’ятович.

Нагадаємо, напередодні журналістка Олександра Єфименко, яка з листопада 2017 року працювала в тимчасово окупованому Криму, публічно розповіла про погрози та цікавість окупаційних силовиків. Через це вона не працюватиме на півострові. 

У березні 2021 року редактор “Крим.Реалії” Володимир Притула повідомив, що за роки окупації Криму понад 50 журналістів видання зазнали тиску з боку російських спецслужб. Через тиск 27 медійників припинили співпрацю з проєктом, а 29 покинули Автономну Республіку Крим. 

Нагадаємо, 10 березня 2021 року в Сімферополі ФСБ затримала громадянина України Владислава Єсипенка. 

Російська спецслужба інкримінує українцю порушення ч. 1. ст. 223.1 Кримінального кодексу РФ, (“незаконне виготовлення, перероблення або ремонт вогнепальної зброї, її основних частин…”). 16 березня ФСБ РФ заявила, що Єсипенко нібито вів “розвідувально-підривну діяльність в інтересах українських спецслужб”, а саме “здійснював фото- і відеофіксацію місцевості, об’єктів життєзабезпечення і місць масового перебування людей” у Криму. Політв’язень розповів про катування з боку ФСБ задля потрібних російській спецслужбі свідчень. 

Начальник Управління взаємодії зі ЗМІ та громадськістю СБУ Артем Дехтяренко в коментарі виданню ZMINA заперечив, що журналіст співпрацював зі Службою безпеки України. Водночас він наголосив, що органи влади РФ та окупаційна адміністрація відповідальні за порушення норм міжнародного права, політичні переслідування та незаконні затримання українців, зокрема на території Автономної Республіки Крим.

У лютому 2020 року Центр прав людини ZMINA та Кримська правозахисна група оприлюднили інформаційно-аналітичну доповідь про згортання свободи слова в тимчасово окупованому Криму. З кінця лютого 2014-го до вересня 2019 року правозахисники зафіксували понад 300 порушень прав журналістів в окупованому Криму.