В Угорщині ухвалили закон про “захист суверенітету”, його називають аналогом російського закону про іноагентів
Парламент Угорщини ухвалив закон “Про захист суверенітету”, ініційований партією Віктора Орбана “Фідес” і спрямований на “боротьбу з іноземним впливом”.
На переконання критиків, його положення нададуть чинній владі країни додатковий інструмент для переслідування опозиції, пише угорське видання Telex.
Парламент Угорщини. Джерело: TeleхЗаконопроєкт підтримав 141 депутат, включно з ультраправою “Нашою Батьківщиною”, проти висловилися 50 парламентарів.
Згідно з документом, з 1 лютого в Угорщині створять новий орган – Управління із захисту суверенітету. Воно стежитиме за всіма, кого підозрюють у “загрозі суверенітету Угорщини”. Однак чіткої кваліфікації, що можна вважати такою загрозою, документ не прописує. В ньому міститься лише формулювання “демократичні дебати та дезінформаційна діяльність, спрямована на вплив на процеси ухвалення державних рішень”.
Новий орган отримає повноваження розслідувати діяльність будь-яких організацій чи людей, які отримують фінансування з-за кордону, а також повідомляти правоохоронців про порушення, які виявляє. Критерії порушень має встановлювати саме управління.
Водночас політикам і кандидатам у депутати, згідно з положеннями закону, загрожуватиме тюремне ув’язнення за отримання “іноземного фінансування” у виборчій кампанії.
Також організаціям, що беруть участь у муніципальних виборах, заборонять приймати пожертви від угорських юридичних осіб або організацій без статусу юридичної особи та анонімні пожертви.
На початку грудня з критикою закону виступили близько 100 угорських громадських організацій. На переконання активістів, він дозволяє владі переслідувати будь-кого за інакодумство.
Раніше закон розкритикували в Раді Європи, пише “Європейська правда”, заявивши, що створення “офісу захисту суверенітету” становить загрозу для демократичних свобод і прав людини в країні.
Нагадаємо, що з 2012 року схожий “закон про іноагентів” діє в Росії. Будь-яку некомерційну організацію або громадський рух можуть занести до списку агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону, до якої можуть зарахувати навіть пожертви, і ведуть політичну діяльність. Водночас критерії, за якими визначається така діяльність, у законі чітко не сформульовано.
2019 року російський президент Володимир Путін дозволив прирівнювати до “іноагентів” і фізичних осіб. Такими можуть визнавати росіян, які поширюють матеріали ЗМІ – “іноземних агентів” або беруть участь у їхньому створенні, а також отримують гроші чи майно з-за кордону або від російських юридичних осіб, що фінансуються з іноземних джерел.
Видання, які вже перебувають у реєстрі “іноземних агентів”, повинні заснувати російські юридичні особи для роботи в РФ. Крім того, в їхніх публікаціях має бути зазначено, що вони створені “іноземним агентом”.
Із 2014 року в списку іноземних агентів опинилися десятки організацій, які займаються правозахистом, допомогою ВІЛ-інфікованим, захистом екології та соціологічними опитуваннями.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що в Казахстані з’явився свій реєстр “іноагентів”. Серед тих, хто потрапив до реєстру, – десятки казахстанських правозахисних організацій, незалежних ЗМІ, журналістів та блогерів.
