Уряд схвалив план виконання нової наркополітики до 2030 року: чому це важливо?

Кабінет Міністрів схвалив оновлену стратегію наркополітики, розраховану до 2030 року, а також затвердив операційний план її виконання до 2027 року. 

Про це розповіли в уряді. 

Учасниця протесту під Офісом президента у Києві у 2019 році тримає плакат з написом: “Підтримай, а не карай”. Мітингарі зібрались тоді, щоб закликати змінити наркополітику уряду. Фото: Pavlo Gonchar/SOPA/Newscom

Експерти не раз до цього закликали змінити наркополітику, щоб не карати тих, хто вживає речовини, бо залежність від них – це хвороба.

Навіть за оцінками низки посадовців чинна політика репресивна, тож, наприклад, ще кілька років тому кожен дев’ятий в’язень в Україні сидів за зберігання речовин, а не за продаж. Судимість за вживання зменшує шанс якісно реабілітуватись, знижує довіру до держави, а отже й до тих, хто має допомагати, кажуть фахівці. 

Велика війна ситуацію погіршила, й на тлі стресу кількість потенційних залежних оцінюють мільйонами.

Нова стратегія, як йдеться у документі, пріоритетом робить гуманність, відкритість, толерантність та інноваційність. Щодо цілей, яких хочуть досягти, то серед них: 

• зменшити кількість наркотиків, доступних на нелегальному ринку; 
• підвищити професійний рівень у наркополітиці серед правоохоронців, працівників установ виконання покарань та попереднього ув’язнення, а також керівників військових формувань; 
• долучити громадськість до розробки кроків виконання запланованого у стратегії.

Відповідальним за впровадження стратегії та за оцінку виконання планів буде МОЗ.  Детальніше саму стратегію, план її виконання та звіт про громадське обговорення документа можна переглянути за посиланням. 

Ілюстраційне зображення. Український прикордонник оглядає автівку, в якій у мандрівників знайшли наркотичні речовини. У 2023 році в Україну намагалися ввезти рекордну кількість психотропів. Фото: ДПСУ

У поточному році під час візиту в Україну урядовців закликали до змін члени комісії, що опікується наркополітикою Східної, Центральної Європи та Центральної Азії (ECECACD). Така реформа є частиною євроінтеграційних зобов’язань. 

Загалом вони радили з-поміж цивільних та військових більшу увагу зосередити на проблемі вживання та розвитку психічних розладів, спричинених війною. Окремо для ветеранів та військовослужбовців пропонували створити систему підтримки, складником якої має стати зменшення шкоди – принцип, коли держава поважає небажання людини лікуватися від залежності, але допомагає знизити ризики, як-от зараження деякими хворобами через ін’єкції.

Серед військовослужбовців за останні три роки значно побільшало вироків, пов’язаних з наркотиками, що показав аналіз судових вироків. Водночас залежних, які опинились у війську через погану роботу ВЛК, піддають насильству замість того, щоб лікувати. 

Програми зменшення шкоди в Україні працювали й раніше, але їхні учасники стикалися з дискримінацією та нападами, бо у суспільстві поширені упередження. 

Нагадаємо, що в Україні за час повномасштабної війни в наркобізнесі побільшало жінок. 

У світі вживання психоактивних речовин історично було поширено більше серед чоловіків, але останніми роками розрив з жінками зменшився.