Україна видала Литві тамтешнього громадянина, який у складі російських військ у Мелітополі міг катувати людей

Україна передала Литві тамтешнього громадянина, підозрюваного у вчиненні воєнних злочинів у складі ЗС РФ у 2022 році у Запорізькій області.

Про це розповіли в Офісі генерального прокурора. 

Фото: Офіс генерального прокурора

Деталей щодо особи підозрюваного не вказують. 

Слідчі кажуть, що ЗСУ полонили його поблизу села Роботине у серпні 2023 року. У російському війську він ніс службу на посаді старшого матроса 177 окремого полку морської піхоти Каспійської флотилії. Члени угруповання брали участь у так званій фільтрації мелітопольців в окупації та військовополонених, а катівню для цього організували на території місцевого військового аеродрому. 

Підозрюваний чоловік не лише охороняв катівню, але й міг знущатись із затриманих, серед яких були його співгромадяни, про що деякі розповіли правоохоронцям. 

“Утримував потерпілих у металевому сейфі, душив їх до втрати свідомості, підвішував за зв’язані руки, обливав холодною водою на морозі та завдавав їм ушкоджень електричним струмом”, – перелічують слідчі закиди щодо чоловіка. 

Слідство у справі тривало до вересня поточного року, коли ОГП вирішив екстрадувати чоловіка, тож направили на його батьківщину відповідні документи. Напередодні, 30 жовтня, Вільнюський окружний суд арештував литовця на три місяці за обвинуваченням у воєнному злочині. 

Згідно з литовським законодавством, підозрюваний може опинитись за рішенням суду у в’язниці до двадцяти років або ж отримати довічне.

Це перший випадок від 2022 року, коли Україна передала затриманого російського солдата іншій державі для переслідування, спираючись на універсальну юрисдикцію.

Універсальна юрисдикція – принцип міжнародного права, який дозволяє судити іноземців, які скоїли воєнні злочини за кордоном. У такий спосіб, наприклад, у Німеччині судили колишнього співробітника таємної поліції Сирії Еяд аль-Гагіба, який разом з іншими сирійськими силовиками арештував близько 30 демонстрантів у місті Дума. Арештованих потім доправляли до в’язниць, де катували, а деяких убивали. 

Також завдяки принципу універсальної юрисдикції щонайменше 10 країн, а саме Швейцарія, Бельгія, Франція, Швеція, Німеччина, Норвегія, Нідерланди, Фінляндія, Сполучені Штати та Канада, судили 22 людей, винних у геноциді в Руанді. 

Нагадаємо, що цьогоріч російського неонациста Яна Петровського засудили на довічне у Фінляндії за воєнні злочини в Україні. 

Україна вимагала його екстрадиції ще 2016 року, коли росіянина затримали в Норвегії. Втім, тоді він зміг поїхати назад до Росії. У Фінляндії його затримали у 2023-му під час спроби потрапити до країни. Місцеві прикордонники випадково встановили його особу, перебираючи фото з бази даних. Петровський отримав посвідку на проживання у Фінляндії на підставі навчання дружини-росіянки.

Фінська влада також відмовляється від екстрадиції бойовика, а причиною цього є погані умови в українських пенітенціарних установах. Проблема умов в місцях несвободи України вже давно є об’єктом уваги правозахисників, але відповідальні за це питання посадовці ігнорують поради експертів та відчувають “сором” за роботу інших.