Україна повідомила Міжнародний кримінальний суд про примусову паспортизацію українців в Криму
Україна подала Міжнародному кримінальному суду (МКС) інформаційне подання на російських посадовців за примусову паспортизацію жителів тимчасово окупованого Криму.
Про це в інтерв’ю видання “Дзеркало тижня” повідомив заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов.
“Вище політичне і військове керівництво РФ, причетне до скоєння воєнних злочинів, ми пропонуємо притягувати до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді, а діяння їхніх пособників і виконавців ми розслідуємо в Україні в рамках національного законодавства… Про примусову паспортизацію в Криму вже подано інформацію в Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду. Що стосується Донбасу, то після дослідження всіх обставин отримання паспортів буде вирішено питання звернення до міжнародних інстанцій із метою припинення порушень міжнародного права”, – повідомив він.
За його словами, той факт, що Росія ігнорує міжнародне право, не звільняє її від відповідальності за злочини проти України.
“Визнає РФ міжнародне право чи ні, вносить зміни до свого основного закону, як вирішила на нещодавньому референдумі, або ще якось маніпулює, ігнорує процеси, це не звільняє винних у скоєнні злочинів від відповідальності”, – наголосив заступник генерального прокурора.
Гюндуз Мамедов також наголосив, що Україна не буде переслідувати громадян України на окупованих територіях, які отримали російські паспорти, адже російське громадянство їм примусово нав’язали.
“Насильницька паспортизація — обов’язкова умова перебування на півострові Крим, оскільки відмова від паспорта призводить до певних наслідків: притягнення до відповідальності за порушення міграційних норм РФ, примусової депортації, неможливості працевлаштуватися, відсутності доступу до соціальних і медичних послуг. Це все свідчить про витіснення громадян України з території півострова, штучну зміну демографічної ситуації та заселення Криму громадянами РФ, що є елементами воєнного злочину”, – пояснив Мамедов.
Він також висловив думку, що імплементація міжнародного гуманітарного права в українське законодавство дасть можливість здійснювати правосуддя в будь-якій цивілізованій країні, яка дотримується принципів права ведення війни.
“Таким чином застосовується універсальна юрисдикція, і де б воєнний злочинець не опинився, сховатися від правосуддя буде не так просто”, – додав заступник генерального прокурора України.
Нагадаємо, українські слідчі та судді потребують законодавства, гармонізованого з нормами міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права, що відповідає на злочини, скоєні під час російсько-української війни.
У вересні парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт про воєнних злочинців №2689, який має гармонізувати Кримінальний кодекс України з міжнародним кримінальним правом. Правозахисники та потерпілі від катувань під час російсько-української війни неодноразово закликали парламент ухвалити документ. З такими самими закликами до України виступали й у ПАРЄ. Підтримати законопроєкт закликав також його співавтор, представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.
До другого читання до законопроєкту надійшло 123 правки. Проти переслідування за воєнні злочини й злочини проти людяності в Криму та на Донбасі виступили, зокрема, депутати від “Європейської солідарності” та “Опозиційної платформи – За життя”.
Раніше в Росії заявляли, що вважають незаконними всі рішення арбітражів за позовами, пов’язаними з тимчасовою окупацією Криму. У Міністерстві юстиції Росії стверджували, що у “цих трибуналів відсутня юрисдикція на розгляд таких суперечок”. Як відомо, у разі ордеру на арешт підозрюваного від Міжнародного кримінального суду, 123 країни-членів МКС будуть зобов’язані затримати таку людину на своїй території, як тілкьи вона там опинеться.
З початку збройної агресії Росії проти України Україна передала до МКС 16 інформаційних повідомлень щодо подій в Криму та на Донбасу. Лишень 2020 року спільно з правозахисними організаціями Офіс генерального прокурора передав три масштабних документи, які підтверджують серйозне порушення норм міжнародного гуманітарного права на півострові: про примусову депортацію кримчан на материк, про порушення майнових прав і про мілітаризацію дітей.