ОПЗЖ і “ЄС” проти переслідування за воєнні злочини й злочини проти людяності в Криму та на Донбасі
Законопроєкт про воєнних злочинців №2689 отримав 123 правки. Із них три пропонують скасувати невідворотність покарання за воєнні злочини та злочини проти людяності. Їх подали народні депутати від “Європейської солідарності” та “Опозиційної платформи – За життя”.
Як передає кореспондент видання ZMINA, про це під час брифінгу в Українському кризовому медіацентрі розповіла співавторка законопроєкту та помічниця голови парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Вікторія Мозгова.
Вікторія Мозгова“До нас надійшли три правки від депутатів фракції “Європейська солідарність” Ірини Геращенко, Марії Іонової, Михайла Забродського та депутата фракції ОПЗЖ Григорія Мамки. Вони пропонували скасувати це формулювання в законопроєкті”, – сказала вона. Водночас вона додала, що співробітники комітету планують зустрітися з народними депутатами, які подали неприйнятні правки.
“Цей законопроєкт не порушуватиме прав наших військових. Він їм нічим не загрожує. Він допоможе тим людям, яких катували та переслідували на Донбасі, відстояти своє право на справедливість”, – наголосила вона.
За словами голови правління Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, частина правок вихолощує зміст законопроєкту. Вона наголосила, що народні депутати, які подали ці правки, пропагують амністію за міжнародні злочини, які сталися в Україні починаючи з 2014 року.
Правозахисники закликають народних депутатів запровадити відповідальність за воєнні злочини й злочини проти людяності та звертаються до представників міжнародних організацій та країн-учасниць, щоб ті підтримали їхні зусилля в просуванні законопроєкту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права”.
Читайте також: “У перші дні мене не покидало відчуття, що я збожеволів”: розповідь лікаря про жахіття полону “ЛНР”
“Правозахисні організації в Україні вже сім років займаються документуванням воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які відбуваються після окупації Криму та початку Росією війни на Донбасі. Однією із суттєвих перешкод у встановленні справедливості в цих справах є застарілий Кримінальний кодекс України. Досі в ньому не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а його положення щодо воєнних злочинів не повною мірою відповідають вимогам сучасного міжнародного кримінального права. Нам кажуть, що такі законодавчі зміни не на часі, але це неправда”, – зазначила Олександра Матвійчук.
Вона наголосила, що недоліки українського законодавства не дають можливості українським слідчим та національній судовій системі зробити правильну кваліфікацію цих дій як міжнародних злочинів, які не мають термінів давності, що має стратегічне значення для поданих Україною міжнародних позовів проти Російської Федерації.
На нагальність розв’язання цієї проблеми звертала увагу у своїх резолюціях Парламентська Асамблея Ради Європи. Окрім цього, як нагадують правозахисники, Україні необхідно гармонізувати кримінальне законодавство з міжнародним гуманітарним та міжнародним кримінальним правом для налагодження ефективного співробітництва з метою зміцнення миру та міжнародного правосуддя в контексті виконання зобов’язань за ст. 8 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Читайте також: “Борг перед потерпілими”: від Верховної Ради вимагають ухвалення закону про воєнних злочинців
Законопроєкт №2689 передбачає понад 50 видів воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які чітко структуровано за об’єктами зазіхання.
Серед важливих нововведень документа – на міжнародні злочини не поширюватиметься термін давності. Незалежно від того, коли людина скоїла міжнародний злочин, вона має бути покарана. Водночас щодо цих категорій злочинів неможлива амністія. Окрім цього, проєкт закону запроваджує відповідальність стосовно командирів, які не протидіяли скоєнню воєнного злочину, геноциду та злочину проти людяності. Також документ запроваджує злочин агресії, коли на країну нападає інша держава.
Законопроєкт підтримали, зокрема, Офіс генпрокурора та Представництво президента України в Автономній Республіці Крим. У парламентському Комітеті з питань правоохоронної діяльності сподіваються, що ухвалення законопроєкту в грудні дозволить українським слідчим з початку року запрацювати належним чином у розслідуванні міжнародних злочинів, скоєних на території тимчасово окупованих Криму і частин Донеччини та Луганщини.
Нагадаємо, що 17 вересня Верховна Рада проголосувала законопроєкт №2689 у першому читанні. За документ проголосував 271 народний депутат, семеро – проти, утрималися 20 народних обранців.
