Україна очікує на запуск спецтрибуналу щодо агресії РФ проти України до кінця року

Україна розраховує, що спеціальний трибунал може бути запущений уже найближчим часом, найпізніше – до кінця року. Крім того, триває активна робота над розширенням кола держав — учасниць цієї ініціативи.

Про це повідомила голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря Комітету з питань екологічної політики та природокористування, депутатка фракції “Голосу” у Верховній Раді Леся Василенко.

Леся Василенко. Фото з її фейсбук-сторінки

За словами депутатки, створення спецтрибуналу щодо агресії проти України є важливим елементом формули сталого довготривалого миру та гарантією недопущення повторення війни. Водночас головним залишається питання швидкості запуску цієї інституції.

Василенко зазначила, що наступні тижні є визначальними для його створення.

“15 травня у Кишиневі відбудеться засідання Комітету міністрів Ради Європи, на якому буде відкритою до підписання Розширена часткова угода (EPA) щодо створення трибуналу“, – зауважила вона.

Цей документ дозволяє групі держав створити інституцію в межах Ради Європи без консенсусу всіх членів. Василенко наголосила, що в угоді визначається структура, кошторис, а також процедура створення й функціонування трибуналу.

Наразі 22 держави підтвердили готовність приєднатися до угоди. Протягом останнього тижня до ініціативи приєдналися Чехія та Румунія, а раніше про намір підписати EPA оголосила Франція.

Активізація процесу частково стала результатом роботи української делегації під час весняної сесії ПАРЄ, де питання спеціального трибуналу стало центральною темою. Українська сторона наполягала на проведенні окремих дебатів та проводила системну роботу з партнерами у політичних групах, комітетах і в межах двосторонніх зустрічей.

“У своєму виступі від імені групи ALDE я наголосила, що злочин агресії – це вже не лише про Україну. Це про глобальну безпеку. Безкарність за цей злочин – загроза всьому цивілізованому світу. А це означає – нові війни, ще більші втрати і розруха“, – наголошує Василенко.

Україна очікує від партнерів конкретних кроків, зокрема підписання угоди, залучення інших держав, фінансових внесків та підтримки повноцінного запуску трибуналу. За словами Василенко, очікується, що механізм запрацює вже найближчим часом, максимум – до кінця року.

Наразі українська делегація продовжує працювати з країнами Ради Європи та іншими державами.

“Звертаємо увагу партнерів з-поміж інших країн світу, щоб вони за прикладом Коста Ріки, долучалися до запуску спеціального трибуналу“, – закликає депутатка.

Також Василенко подякувала українській команді, зокрема Ірині Мудрій та Антону Кориневичу, за роботу над створенням спеціального трибуналу.

Нещодавно євродепутати проголосували за запуск спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України, за що проголосували 446 депутатів (63 – проти, 52 – утрималися). У резолюції зазначено, що інституція має бути введена в дію якнайшвидше, а всі держави — члени ЄС повинні приєднатися до цієї ініціативи та сприяти її міжнародній підтримці.

Відзначаючи важливу роль Євроюсту, депутати закликали комісію продовжити фінансування Міжнародного центру з переслідування злочину агресії після грудня 2026 року. Це необхідно для збереження та передачі доказової бази майбутньому спеціальному трибуналу.

Європарламент вкотре заявив, що війна, розв’язана РФ, є грубим порушенням міжнародного права і Статуту ООН та кваліфікується як “безпрецедентна атака на європейську безпеку”. У резолюції також наголошено: керівництво Росії та її союзники мають відповісти за злочин агресії, воєнні злочини, злочини проти людяності й інші міжнародні злочини. Відповідальність має поширюватися на політичних, військових і судових діячів, зокрема на суддів Конституційного суду РФ та членів Державної думи, “чиї рішення санкціонували анексію українських територій і тим самим прямо сприяли уможливленню злочину агресії”.

Депутати підтвердили підтримку розслідувань Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо ймовірних воєнних злочинів або геноциду, скоєних в Україні. Вони також нагадали країнам про зобов’язання за Римським статутом арештовувати й передавати осіб, щодо яких МКС видав ордери на арешт. 

У резолюції наголошують, що у квітні 2026 року через російські атаки загинуло щонайменше 75 і поранено понад 400 цивільних осіб.

Європарламент вимагає від Росії “негайно, повністю та безумовно припинити напади на цивільне населення та цивільну інфраструктуру, вивести всі військові сили з міжнародно визнаної території України”, а також звільнити всіх викрадених і депортованих громадян.

Нагадаємо, що українська парламентська делегація долучилася до роботи 152-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу. Під час заходу відбулися засідання статутних органів МПС, зокрема Керівної ради, постійних комітетів, а також Форуму жінок-парламентаріїв і Форуму молодих парламентарів. Загальні дебати були присвячені темі “Плекання надії, забезпечення миру та справедливості для майбутніх поколінь”.

Членкиня делегації Леся Василенко наголосила, що справедливість є необхідною умовою тривалого миру, тоді як її відсутність перетворює мир на тимчасову паузу, вигідну агресору.

Вона підкреслила, що безкарність агресії РФ, яка триває з 2014 року, призвела до повномасштабної війни проти України та сприяє поширенню конфліктів у світі.

Окрему увагу приділили гуманітарним наслідкам війни, зокрема стражданням дітей і сімей. У цьому контексті Василенко закликала міжнародну спільноту до рішучих кроків, зокрема підтримки створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та запровадження механізмів компенсації для постраждалих. Ключовим меседжем стала необхідність обрати між реальним миром, заснованим на відповідальності, та ілюзорною паузою, що веде до нових війн.