Ухвалу про обшук у Музеї Революції Гідності виносила “суддя Майдану” – правозахисники

Дата: 20 Листопада 2020
A+ A- Підписатися

Ухвалу, за якою правоохоронці напередодні прийшли з обшуками до Національного музею Революції Гідності, винесла суддя Голосіївського районного суду Тетяна Шевченко, яка відома тим, що під час Євромайдану переслідувала активістів. 

Про це з посиланням на дані представниці музею Ольги Сало повідомив член Громадської ради доброчесності Роман Маселко.

Зокрема, суддя відома тим, що за часів Майдану позбавила прав керування трьох водіїв за поїздку до Межигір’я Януковича в грудні 2013-го. Ще одного жорстоко побитого беркутівцями біля стадіону “Динамо” майданівця вона кинула за ґрати.

Крім того, через велику кількість питань до походження майна судді Громадська рада доброчесності визнала її недоброчесною. 

19 листопада правоохоронці зі слідчого управління з розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності прийшли з обшуками до будівлі музею та помешкання директора установи Ігоря Пошивайла. Слідчі дії проводили нібито в межах досудового розслідування справи за звинуваченням у зловживанні владою або службовим становищем під час будівництва меморіалу Героям Небесної сотні, відкриття якого планували ще на початку минулого року. 

За даними слідства, за два роки з рахунку генпідрядника, що мав будувати меморіал, зникло понад 100 млн грн. Правоохоронці нібито виявили фінансові порушення і в Музеї Революції Гідності, що призвели до збитків на суму майже 4 млн грн.

У результаті обшуків вилучили тендерну та проєктно-кошторисну документацію, яка стосується будівництва Меморіалу Героям Небесної сотні, та жорсткий диск генерального директора музею.

У коментарі виданню ZMINA Пошивайло розповів, що вважає обшуки елементом тиску. 

“Ми отримували погрози в соціальних мережах від одіозних політиків, які виступають зі словами про те, що на Майдані нібито був державний переворот та фашистська хунта. Діяльність такої потужної інституції (як музей. – Ред.) заважала і заважає багатьом політикам. Ми залишались однією з державних інституцій, яка послідовно займається питаннями Майдану та розробила програму відзначення сьомої річниці революції. Нам говорили, що нас розженуть та розмажуть”, – запевняє він.

Ігор Пошивайло

Крім того, на брифінгу після обшуку Пошивайло повідомив, що будівельні роботи досі не почалися, тому що Печерський суд Києва наклав арешт на земельну ділянку на Майдані. Суддя зробив це за клопотанням прокуратури, яка розслідує розстріли на Майдані. Керівництво прокуратури 2018 року заявляло, що починати будівництво там не можна, поки не проведено слідчих експериментів та інших слідчих дій.

“Музей виявився заручником цієї ситуації. Генпрокуратура повинна була своєчасно провести всі слідчі дії і довести справи до судів… Ми розраховували на своєчасне правосуддя “, – сказав Пошивайло.

Водночас правоохоронці стверджували, що обшуки не мають жодного стосунку до історичних подій Євромайдану та пов’язані з перевіркою законності використання бюджетних коштів. Про це говорила в коментарі “Українській правді” речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець

Згодом на обшуки відреагували й в Офісі президента. Там розповіли, що очікують доведення правоохоронцями злочину, якщо він там справді був.

“Не може не викликати занепокоєння той факт, що слідчі дії відбулися чітко напередодні річниці початку Майдану. Зрозуміло, що цей непересічний день завжди викликає емоції, завжди переживається гостро. Невже було обов’язково саме зараз проводити ці обшуки, навіть якщо слідство вважає їх потрібними? Зрозуміло, що це точно не сприяє суспільній злагоді в державі. А правоохоронці повинні враховувати й такі речі, коли немає термінової необхідності для слідчих дій. Якщо гроші справді розтрачені, якщо дійсно було зловживання службовим становищем, то це легко довести. А отже, всі все побачать”,йшлось у повідомленні офісу.

Нагадаємо, що у 2018 році керівник Управління спецрозслідування Генпрокуратури Сергій Горбатюк заявляв, що створення музею Майдану ставить під загрозу розслідування розстрілів на Інститутській. Арешт на цю ділянку декілька разів накладав та скасовував суд. Минулого року виконавці дорожніх робіт на Алеї Героїв Небесної сотні знищили частину доказів щодо вбивства Олександра Плеханова, який загинув на барикадах від пострілу снайпера 18 лютого 2014 року.  

Відомо, що, за даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. 48 осіб загинули внаслідок розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року. Усі злочини, скоєні під час Революції гідності, умовно об’єднані в одну велику “справу Майдану”, яка налічує 89 кримінальних проваджень. 

На шосту річницю розстрілів на Євромайдані Моніторингова місія ООН назвала малопомітним прогрес у притягненні винних у справах Майдану до відповідальностіСповільнення й без того неефективного розслідування справ Майдану помітила й правозахисна організація Amnesty International. 

 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: