Нардеп Кучеренко обірвав інтерв’ю та образив журналістів після запитань про можливий конфлікт інтересів у справі “Мідас”

Народний депутат від партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” та перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики Олексій Кучеренко обірвав інтерв’ю журналістам проєкту “Схеми” та перейшов до образ після запитання про можливий конфлікт інтересів у його діяльності.

Про це йдеться у розслідуванні “Схем” (“Радіо Свобода”).

Фото: УНІАН

Розслідування “Схем” стосується так званої справи “Мідас”, у межах якої детективи Національного антикорупційного бюро України викрили ймовірну корупційну схему в енергетичній сфері. Наразі справу розглядає суд.

Журналісти стверджують, що, попри публічні заперечення знайомства з ключовими фігурантами справи, Кучеренко міг контактувати з ними. Такого висновку вони дійшли після аналізу фрагментів так званих “плівок Міндіча” та документів про продаж нерухомості в центрі Києва.

За даними медіа, на записах, які входять до матеріалів кримінального провадження, фігуранти справи Ігор Миронюк та Дмитро Басов згадували Кучеренка як людину, через яку можна просувати власні інтереси. Крім того, документи свідчать, що ще до президентства Володимира Зеленського депутат мав ділові відносини з іншим фігурантом справи – Олександром Цукерманом. Йдеться про продаж квартири родині Цукерманів у центрі Києва. За даними правоохоронців, у тому ж будинку згодом облаштували один із так званих бек-офісів, де збирали готівку для передачі високопосадовцям.

Сам Кучеренко в коментарі журналістам заперечив будь-який вплив фігурантів справи на свою діяльність. Миронюк, Басов і Цукерман на момент публікації не відповіли на запитання журналістів, передані через адвокатів. Водночас усі троє раніше відкидали обвинувачення.

Олексій Кучеренко обіймає посаду першого заступника голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. До жовтня 2025 року він також очолював тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з питань енергетики. Саме ця комісія мала розслідувати порушення в управлінні стратегічними енергетичними підприємствами, зокрема в державній компанії “Енергоатом”.

Наприкінці жовтня 2025 року комісія під керівництвом Кучеренка представила фінальний звіт обсягом 320 сторінок. Попри те, що комісія працювала паралельно зі слідством НАБУ, вона не виявила ознак корупції в “Енергоатомі”. У звіті не згадували про схему, яка згодом стала відома як справа “Мідас”. Комісія лише звернула увагу на те, що після підвищення тарифів на електроенергію для населення у 2023–2024 роках підприємство накопичило десятки мільярдів гривень нерозподіленого прибутку та амортизаційних коштів, але не надало плану їх використання.

Основну критику комісія спрямувала на інше державне підприємство – “Укренерго”. Його керівника Володимира Кудрицького раніше звільнили з посади. Це рішення викликало критику міжнародних партнерів України. Частина членів наглядової ради назвала звільнення політично вмотивованим. Журналісти також пов’язували його з боротьбою за контроль над коштами компанії.

Після оприлюднення звіту Кудрицький заявив, що комісія фактично зосередилася лише на “Укренерго”, тоді як до інших енергетичних компаній претензій не висувала та не виявила там зловживань.

У розслідуванні також згадують колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Журналісти звернули увагу, що Кучеренко публічно критикував розслідування НАБУ у справі “Мідас”, а видання “Наші гроші” раніше повідомляло про рішення Галущенка, яке, за їхніми даними, сприяло кампанії бізнесмена Миколи Зіска, пов’язаній із родиною депутата.

У відповідь Кучеренко заявив, що матеріал містить припущення, які не підтверджують факти. Водночас він визнав особисте знайомство із Зіском та назвав його товаришем свого брата. Стосунки з Галущенком депутат охарактеризував як виключно робочі.

За даними НАБУ, схема розкрадання в енергетичній сфері мала назву “Шлагбаум”. Слідчі вважають, що її учасники вимагали від підрядників “Енергоатома” відсоток від суми контрактів за отримання оплати від підприємства.

Правоохоронці встановили, що тодішній міністр енергетики Герман Галущенко лобіював мораторій на виплату заборгованостей підрядникам. Його адвокат та, за версією слідства, неформальний радник Ігор Миронюк отримував так звані відкати. Частину грошей, як стверджують правоохоронці, передавали готівкою до столичних “бек-офісів”.

За оцінками слідства, протягом 2021–2025 років через схему пройшло понад 112 мільйонів доларів.

Окрему увагу журналісти приділили новим фрагментам “плівок Міндіча”, які вони отримали та перевірили через два незалежних джерела. На записах Миронюк і Басов обговорювали можливість використати парламентські механізми для розв’язання проблем, які виникли після скасування урядом мораторію на виплати боргів підрядникам “Енергоатома”. За версією слідства, саме цей мораторій дозволяв реалізовувати схему “Шлагбаум”. Коли уряд його скасував, фігуранти справи почали шукати можливості вплинути на ситуацію через парламент.

На записах вони обговорювали можливість винесення цього питання на розгляд парламентської комісії та профільного комітету, які на той час очолював або до роботи яких був причетний Кучеренко.

Сам депутат заявив журналістам, що Миронюк і Басов до нього не зверталися. За його словами, він не отримував від них жодних прохань і нічого для них не робив. Також він зазначив, що питання мораторію жодного разу не розглядала очолювана ним тимчасова слідча комісія.

Крім Кучеренка, на записах згадували й інших членів енергетичної ТСК – народних депутатів Анну Скороход та Сергія Нагорняка. За словами прокурора САП, під час однієї з розмов фігуранти справи обговорювали можливість підготувати через них депутатські запити.

Скороход заявила, що Миронюк і Басов до неї не зверталися і вона не розуміє, про що йшлося в оприлюдненому діалозі. Нагорняк також каже, що нічого не знав про наміри фігурантів справи та не надсилав запитів в їхніх інтересах.

Ще один епізод розслідування стосується продажу квартири в центрі Києва родині Цукерманів. “Схеми” встановили, що у 2016 році Кучеренко, діючи за довіреністю від колишньої дружини, продав квартиру площею 374 квадратних метри дружині Олександра Цукермана. Згідно з договором купівлі-продажу, квартира коштувала майже 9 мільйонів гривень або близько 340 тисяч доларів за тодішнім курсом.

Опитані журналістами експерти з нерухомості вважають, що ринкова вартість цього житла на той момент могла становити від 670 до 875 тисяч доларів. На їхню думку, квартира могла коштувати щонайменше вдвічі дорожче, ніж зазначено в договорі. Сам Кучеренко пояснив, що на той момент ринок нерухомості переживав кризу. Пізніше у письмовій відповіді він повідомив, що питання ціни вирішувала колишня дружина, яка була власницею квартири. Депутат також заперечив знайомство з Олександром Цукерманом. Водночас він підтвердив, що кілька разів спілкувався з його дружиною та консультував її під час купівлі квартири.

Наприкінці розмови журналісти запитали Кучеренка, чи бачить він конфлікт інтересів у тому, що працював у парламентському комітеті та очолював енергетичну ТСК, водночас маючи контакти з деякими фігурантами справи “Мідас”.

Прямої відповіді на це запитання депутат не надав. Натомість він почав ображати журналістів, називаючи їх полудурками, дегенератами та натуральними придурками. Після чого заявив, що завершує розмову про проблеми енергетики та атомної галузі, і завершив розмову.

Пізніше у письмовій відповіді депутат повідомив, що не бачить конфлікту інтересів у наведених обставинах.

Нагадаємо, що в Україні проблема збереження впливів у ключових державних інституціях та їхньою ротацією між різними структурами є доволі поширеною. Так, 28 листопада 2025 року в тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака відбувались обшуки в межах розслідування корупційних дій. Того ж дня він написав заяву про відставку.

На записах НАБУ в справі “Мідас” Єрмак фігурує під кодовим ім’ям Алі-Баба. На них він дає завдання щодо переслідування детективів НАБУ та може бути причетним до спроби обмежити незалежність НБУ та САП у липні 2025 року.

У березні 2026 року Єрмак очолив новий комітет при Національній асоціації адвокатів України (НААУ). Його призначила голова асоціації та Ради адвокатів Лідія Ізовітова, яка має давні зв’язки з колишнім проросійським нардепом Віктором Медведчуком.

У Центрі протидії корупції зазначають, що призначення Єрмака відбувається на тлі критики ЄС щодо потреби реформувати систему адвокатури в Україні. Попереднє призначення одіозного адвоката Олексія Шевчука на схожу посаду також підкреслює нагальність цієї реформи.

Там вважають, що тривале перебування Ізовітової на чолі адвокатури та призначення Єрмака можуть свідчити про збереження впливу “своїх людей” у ключових органах системи.