У відносинах держави та громадянського суспільства 2019–2021 роки стали кризовими – правозахисник

Вплив громадянського суспільства на державну політику, якщо порівнювати з 2014–2016 роками, падає, а кризовими на цьому шляху були 2019–2021 роки. 

Таку думку висловив керівник програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД) Максим Лациба у медіацентрі “Україна”. 

Ілюстраційне зображення. Люди протестують на Майдані у Києві у 2019 році. Фото: Valentyn Ogirenko \ Reuters

Лациба нагадав, що всі передові реформи, як-от децентралізація, виборчий кодекс чи державні закупівлі, створювали за участі громадянського суспільства. Втім, у 2019–2021 роках, після президентських й парламентських виборів, цей вплив став меншим.

“Готовність влади чути й сприймати голос організацій громадянського суспільства була більшою”, – констатує Лациба. 

Аналітики вже помітили, як через помилки та маніпуляції під час написання законів суди мають “тіньовий вплив” на перебіг важливих реформ. Яскраво таке можна побачити за посиланнями тут і тут на прикладі судової реформи, а саме ухвалення закону про Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів у 2021 році. 

Разом з цим під час обговорення у медіацентрі “Україна” експертка зі стратегічного розвитку Олександра Гліжинська згадала закон про публічні консультації. ZMINA розповідала детальніше про нього, зокрема про претензії правозахисників щодо часу, відведеного на такі консультації. 

Ілюстраційне зображення голосування у парламенті. Фото: Верховна Рада України

Гліжинська вважає, що закон навіть у чинному вигляді дає можливість впливати на державні рішення. 

“У нашої організації зараз кількість запитів на проведення публічних консультацій в рази перевищує те, що ми можемо реально втілити”, – додала вона.

Основними проблемами громадянського суспільства правозахисники назвали брак грошей, людей та інституціалізації.

В Україні цьогоріч від сплати ПДВ звільнили громадські організації, які надають соцпослуги.

Довіра до громадських організацій з-поміж українців багато років поспіль є подекуди вищою за довіру до, наприклад, парламенту. Більш як чверть хочуть бачити саме громадські організації ініціаторами обговорення післявоєнного майбутнього. За сім останніх років вдвічі побільшало тих, хто довіряє благодійникам.

ZMINA розповідала, як працюють у війну і яким бачать своє майбутнє українські громадські організації. Також прочитайте короткий переказ дослідження про те, чим живе громадянське суспільство протягом великої війни. 

Нагадаємо, що торік понад 40% опитаних громадян відчули погіршення з демократією за президентства Володимира Зеленського, а однією з основних причин цього називали дії влади, а не російський напад. Більшість навіть під час війни вважає важливим критикувати хибні рішення влади. 

За останні півтора року серед опитаних майже на 10% поменшало прихильників демократії. Водночас деякі дослідження фіксували, що попри війну та виклики, демократичні цінності, навпаки, стали популярнішими в Україні, ніж до 2022 року.