Рада ухвалила закон про публічні консультації: чому це важливо?

Дата: 20 Червня 2024
A+ A- Підписатися

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4254 про публічні консультації. 

Про це йдеться у картці документа на сайті парламенту. 

Ілюстраційне зображення. Фото: armyinform

Ініціатором ухвалення закону був уряд, який вніс відповідний пункт у план заходів для розвитку громадянського суспільства в Україні. 

Закон зобов’язує президента України, Верховну Раду, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, секретаріату уряду, місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, державних колегіальних органів, Нацбанку та інших держорганів проводити публічні консультації “під час здійснення ними владних управлінських функцій”

Такі консультації мають відбуватись за участю “зацікавлених сторін”, під якими розуміють тих, на кого вплине прийняття рішення, а також чиїх прав, свобод, інтересів чи обов’язків воно стосується. Зацікавленими можуть бути й інші “особи, які виявили бажання брати участь у публічних консультаціях”. 

Нині на сайті парламенту немає тексту ухваленого закону, втім, у пояснювальній записці автори переконують, що, між іншим, встановили строки проведення публічних консультацій та передбачили створення єдиного вебпорталу таких консультацій. 

Як розповів керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба, який прокоментував ухвалення документа у соцмережах, строк, що передбачили автори документа на проведення публічних консультацій, складає 15 днів. 

Такий же строк передбачали автори під час підготовки проєкту до першого читання. Тоді головне науково-експертне управління Верховної Ради критикувало цю норму, бо вона не узгоджується із міжнародним досвідом. Так, експерти ОБСЄ радятьі п. 40 Висновку БДІПЛ ОБСЄ, щоб публічні консультації з громадянами тривали від мінімум 15 днів до двох чи трьох місяців. 

Окрім цього, звертали увагу, що строк у 15 днів не узгоджується з нині чинним законодавством щодо доступу до публічної інформації. Останнє дозволяє посадовцям публікувати проєкти, що мають обговорити, “не пізніше як за 20 робочих днів до дати розгляду”.

Головне науково-експертне управління парламенту критикувало й інші норми законопроєкту. У висновку управління до першого читання підсумовували, що “в законопроєкт закладена стара пострадянська хибна парадигма “залучення громадськості” замість запровадження дієвого механізму реалізації конституційного права громадян на участь в управлінні державними справами”. 

У висновку, підготовленому до другого читання, йдеться, що “низка положень проєкту свідчить про несистемний підхід” до унормування відповідної державної політики. До прикладу, передбачили, щоб нардепи за бажанням могли проводити консультації щодо своїх законопроєктів, втім, такої можливості не заклали для документів, підготовлених президентом, мовиться у висновку. 

Також експерти кажуть, що автори не додали за рекомендацією експертів ОБСЄ принципи “безсторонності та недискримінації” до переліку тих, на  основі яких проводять публічні консультації. 

Нині ухвалений парламентом документ має підписати президент. 

Нагадаємо, що в Україні ухвалили закон про адмінпроцедуру. Він запроваджує правила, зокрема, для оформлення субсидій і пенсій, виділення земельних ділянок під забудову, видавання ліцензій і дозволів, проведення перевірок бізнесу, реєстрації нерухомості та підприємств. Відтепер заявнику не зможуть відмовити в наданні послуги в разі, наприклад, помилки в заяві або якщо людина зібрала неповний пакет документів. 

Детальніше про те, чому цей закон важливий для вас, можете прочитати за посиланням

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter