У суді оприлюднили листування, яке може свідчити про вплив Стефанішиної на конкурс до НАЗК

Під час судового засідання, на якому колишній віцепрем’єрці та експосолці України у США Ользі Стефанішиній обирали запобіжний захід, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оприлюднив листування, яке, за версією слідства, свідчить про її спроби впливати на конкурс з обрання голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Про це повідомляє Центр протидії корупції.

Фото: Артем Галкін / Forbes Ukraine

За словами прокурора, Стефанішина листувалася з керівником своєї служби Олександром Буханевичем. У повідомленнях вони обговорювали українських членів конкурсної комісії та кандидатів на посаду голови НАЗК.

Зокрема, перед першим засіданням комісії Буханевич написав Стефанішиній, що хотів би отримати від неї поради та інструкції. Він запитав, кого варто підтримати під час обрання голови комісії, щоб бути корисним і не припуститися помилки.

Пізніше він повідомив, що хоче окремо обговорити конкурс до НАЗК. У відповідь Стефанішина написала: “Гупяк”. Йдеться про нинішнього заступника голови НАЗК Сергія Гупяка, який раніше працював у Державному бюро розслідувань.

Як випливає з матеріалів, які озвучив прокурор, Стефанішина та Буханевич також заздалегідь погоджували кандидатів. В одному з повідомлень Стефанішина перелічила чотирьох претендентів: чинного голову НАЗК Віктора Павлущика, керівника департаменту Міністерства оборони Сергія Степаняна, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів Віталія Гацелюка та Сергія Гупяка. Окремо вона зазначила, що саме Гупяк є пріоритетним кандидатом. Буханевич відповів, що зрозумів.

Прокурор також зачитав повідомлення, яке Стефанішина переслала від невстановленої особи. У ньому йшлося, що членкиня конкурсної комісії Алла Івановська почала перевіряти конкурсні есе кандидатів, а їхній зміст нібито не відповідає “їхній схемі”. Автор повідомлення радив поставити керівнику підрозділу детективів НАБУ Олександру Скомарову якомога нижчий бал, щоб зменшити його шанси на перемогу.

У відповідь Буханевич переслав Стефанішиній повідомлення від однієї з членкинь комісії. Вона пояснила, що вже перевірила есе Скомарова і визнала його дуже якісним, однак усе одно поставила йому низьку оцінку. Також вона повідомила, що Скомаров і ще один кандидат перебувають у так званій “жовтій зоні”, після чого запитала, чи варто ще раз переглянути оцінювання, адже побоюється викликати підозри.

Окремо сторони листування обговорювали вплив міжнародних експертів у конкурсній комісії. Буханевич переслав повідомлення, у якому йшлося, що один із кандидатів опинився під питанням через позицію міжнародних членів комісії. Водночас автор повідомлення припускав, що один із міжнародних експертів може переконати колег підтримати цього кандидата, а їхні голоси матимуть перевагу над голосами українських членів комісії.

У листуванні також згадували кандидата Гацелюка. За словами однієї з членкинь комісії, він міг не пройти до наступного етапу конкурсу. Водночас вона повідомила, що разом з іншою членкинею комісії докладає всіх зусиль, щоб його все ж допустили.

Прокурор також зачитав ще одне переслане повідомлення, у якому зазначалося, що Павлущик добре проявив себе під час конкурсу.

Окремо Стефанішина переслала повідомлення з рекомендацією не підтримувати відкрите обговорення кандидатів перед відбором до фінального інтерв’ю. У ньому йшлося, що членкині комісії Наталія Оніщенко та Алла Івановська не повинні підтримувати таку пропозицію, оскільки вона нібито є шкідливою. Із листування також випливало, що вони були готові “воювати до останнього”, аби не допустити відкритого обговорення кандидатів.

Крім того, в одному з повідомлень співрозмовники раділи, що змогли провести до фіналу трьох кандидатів. Вони зазначили, що зробити це було непросто.

За даними, які озвучив прокурор, члени конкурсної комісії також погоджували між собою запитання, які ставили кандидатам під час співбесід. В одному з повідомлень Буханевич зазначав, що найбільші шанси очолити НАЗК має Павлущик. 

У Центрі протидії корупції заявили, що це листування, на їхню думку, демонструє, як під час конкурсів діють українські члени комісій, яких контролює влада. 

“Саме тому влада так боїться конкурсів із вирішальною роллю міжнародних експертів. Бо коли останнє слово залишається не за Банковою, а за незалежними членами комісії, провернути призначення “свого” керівника вже не вийде. Як це було з призначенням Олександра Цивінського на посаду керівника БЕБ”, – зазначили там.

У ЦПК також додали, що схожа ситуація склалася навколо Державного бюро розслідувань. Там припускають, що реформу бюро затягують, оскільки без незалежного конкурсу владі простіше зберігати політичний контроль над органом через призначення лояльного керівника.

Нагадаємо, що під час конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки у червні 2025 року детектив НАБУ Олександр Скомаров очолив рейтинг кандидатів. Тоді він пов’язував інформаційну атаку анонімних телеграм-каналів із тим, що став фаворитом конкурсу. У цих публікаціях поширювали інформацію про нібито російське громадянство його батька, який живе на тимчасово окупованій території. Проте за результатами самого фінального конкурсу у червні 2025 року переможцем став інший детектив НАБУ – Олександр Цивінський.

Випадки, пов’язані зі Скомаровим, а також його підлеглими Іллею Статурою та Дмитром Атаманчуком, описані у новому дослідженні Центру прав людини ZMINA.