У Києві перейменували майже сотню топонімів, пов’язаних з Росією чи СРСР

Дата: 26 Серпня 2022
A+ A- Підписатися

Київрада перейменувала 95 вулиць, провулків та площ, назви яких були пов’язані з Росією та радянським минулим. 

Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко

Колишня вулиця Пітерська у Солом’янському районі Києва. Вона виникла у 1950-ті роки під назвою Нова, а потім носила назву П’ятихатська. Пітерською вона стала лише у 1958-му. Фото: вікіпедія

Нові назви визначили під час голосування, підтримали також перейменування вулиць на честь загиблих активістів Романа Ратушного та Катерини Гандзюк, журналіста Олександра Махова та фотографа, фотокореспондента Максима Левіна. 

Перейменування проходитиме у декілька етапів: на першому нові назви отримали, зокрема: 

  • вулиця Генерала Жмаченка стала вулицею Князя Романа Мстиславича;
  • вулиця Маршала Малиновського вулиця Героїв полку “Азов”;
  • площа Тульська – площа Героїв УП;
  • вулиця Бударіна вулиця Українського відродження;
  • вулиця Карла Маркса – вулиця Гуцульська;
  • вулиця Пітерська вулиця Лондонська;
  • вулиця Мічуріна (в Солом’янському районі) – вулиця Морських піхотинців;
  • вулиця Ростовська вулиця Луцька. 

“Вже на наступному пленарному засіданні ми продовжимо працювати над перейменуванням, аби завершити процес дерусифікації… Це важливий крок до того, щоб зменшити брехливі маніпуляції й вплив російського агресора на трактування нашої історії”, – каже Кличко. 

Вулиця Героїв полку “Азов”в Оболонському районі Києва, яка з 1970-го носила назву на честь радянського воєначальника Родіона Малиновського. Фото: вікіпедія
Колишня вулиця Ростовська у Києві. Фото: вікіпедія

Нещодавно Мінкульт рекомендував перейменовувати у всій Україні десять найпоширеніших топонімів, названих на честь російських діячів, зокрема космонавтів і льотчиків-випробувачів Юрія ГагарінаВалерія Чкалова та Володимира Комарова, поетів та письменників Олександра ПушкінаМаксима ГорькогоМихайла Лермонтова та Володимира Маяковського, полководця Олександра Суворова, героя Радянського Союзу Олександра Матросова.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україні активніше почали говорити про необхідність, зокрема, вилучення з вулиць пам’ятників радянським та російським діячам, перейменування об’єктів та позбуття радянської символіки в містах. До прикладу, у Києві наприкінці квітня демонтували пам’ятник трудящим під аркою Дружби народів. Цю ідею підтримав навіть скульптор Сергій Миргородський, який був одним з авторів монумента.

За час вторгнення Мінкульт спільно з Інститутом національної пам’яті оприлюднював рекомендації щодо процесу декомунізації пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою Росії та СРСР. У них, зокрема, йшлось про те, що найбільш цивілізованим підходом до поводження з такими об’єктами є їх переміщення на інше місце.

Нагадаємо, що з червня у Мінкульті працює рада, яка займається питаннями дерусифікації, декомунізації та деколонізації. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: