Суд знову відклав ухвалення рішення щодо скарги на спробу вислання з України білоруського активіста Боленкова

Дата: 18 Червня 2021
A+ A- Підписатися

Шевченківський районний суд Києва відклав ухвалення рішення щодо скарги, яку подав активіст Олексій Боленков на рішення СБУ про його вислання з України.

Про це повідомляє кореспондентка ZMINA.

Засідання в справі за скаргою Олексія Боленкова, 18 червня 2021-го (фото: Анастасія Москвичова)

Суддя Дмитро Мальцев уже пішов у нарадчу кімнату, але потім повернувся і постановив відновити розгляд, зобов’язавши СБУ надати адвокатам активіста докази, що перекладач, якого залучено під час зачитування йому рішення, дійсно має право вести таку діяльність, а також дати їм доступ до доказу, який суду надавало відомство, – диска з нібито інтерв’ю Боленкова, де він розповідає про своє життя в Україні. Після цього оголосили про перерву в засіданні. 

Упродовж засідання під стінами суду мітингували кілька десятків молодиків, вигукуючи “Анархії не буде” та “Боленков, геть з України”. Як пояснив судовій охороні Олексій Свинаренко, лідер угруповання “Національний спротив” та ймовірний адміністратор ультраправого телеграм-каналу “Вольєр”,  який спочатку стояв зовні, а тоді зайшов на засідання з посвідченням журналіста, вони зібралися “підтримати обвинувачення” (насправді йдеться про адміністративну справу, тобто в ній немає обвинувачення і захисту).

Під час засідання Свинаренко встав і заявив, що Олексій Боленков причетний до нападу на нього, однак надати докази або принаймні послатися на кримінальне провадження, відкрите за його заявою, не зміг (сказав, що відкликав заяву). Суддя зробив йому зауваження, а також його супутнику, який теж висловлювався про Боленкова, а потім вирішив залишити засідання.

Під стіни Шевченківського суду прийшли невідомі молодики “на підтримку обвинувачення”

СБУ намагається вислати Олексія Боленкова за межі України з 21 квітня цього року, коли співробітники прийшли до нього додому і хотіли одразу ж вивезти його на кордон, але активіст подав скаргу до суду на це рішення спецслужби. На першому засіданні в цій справі представниця СБУ повідомила, що подала відклик на позов Боленкова, у якому обґрунтувала позицію відомства, – відтак суддя оголосив перерву, щоб усі сторони ознайомились із документом.

Як виявилося на наступному засіданні, СБУ вважає Олексія Боленкова таким, що загрожує суверенітету та територіальній цілісності України, на основі, зокрема, постів анонімного телеграм-каналу ультраправих “Вольєр”, який неодноразово критикували правозахисні організації через профайлінг активістів та заклики до насильства.

Окрім того, згаданий телеграм-канал, на основі постів якого СБУ зробила висновок про екстремістський характер діяльності Олексія Боленкова, публікував дописи про те, як правильно, на думку його авторів, проводити атентат (політичне убивство).

За даними, на які посилається СБУ, Боленков є анархістом та в Україні нібито був причетний до нападів на діячів правого крила та ветеранів (один з них, Дмитро Вербич, ім’я якого згадувалося в цьому контексті, у відповідь записав відеозвернення, в якому заявив про непричетність саме цієї людини до нападу на нього), а також брав участь в акціях біля посольств Білорусі й Туреччини, на яких, як зазначив представник СБУ на засіданні 16 червня, був ризик застосування насильства з боку протестувальників (водночас даних про те, що демонстранти його застосовували, відомство не наводить).

Окрім того, СБУ посилається на дані Інтерполу, за якими Боленкова розшукує Білорусь нібито у зв’язку з імовірною причетністю до підпалу будівлі податкової інспекції в Гомелі у 2017 році. Водночас адвокати активіста Яна Мороз та Євген Чекарьов стверджують, що цю справу білоруські силовики закрили. Також вони наводили інформацію, отриману від Офісу генпрокурора, за якою їхній підопічний не є підозрюваним у жодному кримінальному провадженні в Україні.

Раніше, 19 березня, представники Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції провели обшук вдома в соратника Олексія Боленкова лівого активіста Сергія Рубана та його дружини, блогерки Ірини Львової, у справі про неправдиве повідомлення про мінування Печерського райвідділу поліції Києва.

Водночас, за словами Рубана, відповідної ухвали суду їм не надали й послалися на статтю 233 Кримінального процесуального кодексу, яка регламентує припустимість проникнення в житло для порятунку людей чи переслідування злочинця, а після закінчення обшуку склали протокол і вручили подружжю виклики на допит як свідків у цій справі.

Коли ж допит відбувся, їм вручили по ще одній повістці про виклик на допит – теж як свідків, але вже в іншій справі. Адвокату активістів, який звернувся до Нацполіції з відповідним запитом, надавати будь-яку інформацію про ці провадження і правомірність обшуку відмовилися, пославшись на таємницю слідства.

Відомо, що Україна не є безпечною третьою країною (країна, яка не є країною походження іноземця або особи без громадянства), адже система надання притулку тут демонструє низку порушень прав людини.

У серпні, коли масові акції в Білорусі тільки почались, українські високопосадовці, зокрема президент Володимир Зеленський, висловлювали підтримку білоруським протестувальникам. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль переконував, що білоруси, які відчувають тиск або переслідування та потребують додаткового захисту, можуть отримати його в Україні, попросивши про це прямо на кордоні. Однак білоруси, які намагалися потрапити до України, повідомляли протилежне. 

Читайте також: Корислива негостинність: як з України понад 20 років викрадають шукачів притулку

Фото обкладинки: Суспільне

 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: