Разом із кримськими татарами у 1944 році з Криму депортували ромську спільноту чінґєнє – історики
Разом із кримськими татарами у 1944 році радянська влада депортувала з Криму і ромську спільноту чінґєнє – частково асимільовану групу кримських ромів, яку вважають носіями кримськотатарської музичної традиції. Під час нацистської окупації місцеві мусульманські комітети намагалися врятувати чінґєнє від масових розстрілів, вносячи їх до списків кримських татар. Саме за цими списками після повернення радянської влади людей відправили у депортацію.
Про це говорили під час дискусії “Чінґєнє в кримськотатарських списках – від порятунку до депортації: маловідомі історії ромів Криму”, яка відбулася у Національному музеї історії України у Другій світовій війні, передає “Суспільне Крим”.
Фото: ARCAІсторики розповіли, що роми прибули до Криму з території сучасної Румунії у XIII–XVII століттях, рятуючись від переслідувань. Їхній маршрут пролягав через Північне Причорномор’я. У Кримському ханстві чінґєнє не зазнавали утисків і поступово інтегрувалися в місцеве середовище.
Завідувач сектору дослідження Першої світової війни у Національному музеї історії України Роман Кабачій пояснив, що чінґєнє століттями жили поруч із кримськими татарами, перейняли іслам і кримськотатарську мову. За його словами, частина дослідників навіть вважає їх четвертим субетносом кримських татар поряд із гірськими, прибережними та степовими групами.
Саме чінґєнє були носіями кримськотатарської музичної культури. Через те, що серед кримських татар заняття музикою вважали непрестижним, музичну традицію підтримували роми. Водночас вони займалися й іншими ремеслами – ювелірством, лозоплетінням і конярством.
Етнолог Олександр Рибалко зазначив, що кримські роми говорять кримськотатарською мовою, але використовують окремі слова та діалектизми, пов’язані з ромською традицією. Він навів приклад слова “біяв”, яке означає “весілля” і походить із балканської ромської мови. За словами дослідника, музиканти-чінґєнє використовували його, щоб підкреслити свою належність до цієї культури.
Фото: ARCAКандидатка історичних наук Наталія Зіневич наголосила, що після окупації Криму нацисти одними з перших почали масово знищувати ромів. Історики задокументували місця розстрілів поблизу Сімферополя та Севастополя. Дослідниця наголосила, що півострів став однією з перших територій, де нацисти почали реалізовувати так зване “остаточне вирішення циганського питання” через масові розстріли.
Через тісну інтеграцію чінґєнє у кримськотатарське середовище мусульманські комітети, створені під час окупації, намагалися їх урятувати. Зіневич пояснила, що духовні лідери громад включали ромів до списків кримських татар і переконували окупаційну адміністрацію, що цих людей помилково записали ромами. Роман Кабачій зазначив, що таким способом вдалося врятувати приблизно третину спільноти.
Після повернення радянської влади кримських татар оголосили “ворогами народу” та депортували з півострова. Разом із ними вивезли і чінґєнє, які були внесені до кримськотатарських списків.
Наталія Зіневич наголосила, що кримські роми разом із кримськими татарами пережили всі наслідки депортації. Водночас саме через музичне мистецтво їм дозволяли частково зберігати свою ідентичність. Чінґєнє фактично стали голосом кримських татар і зберегли кримськотатарську музичну традицію.
Фото: ARCAІсторикиня також зазначила, що після депортації чінґєнє були серед перших, кому вдалося повернутися до Криму. Якщо кримським татарам офіційно забороняли повертатися до 1986 року, то окремі ромські родини вже у 1956 році змогли оселитися, зокрема, у Ялті, де працювали музикантами.
Роман Кабачій додав, що сьогодні багато кримськотатарських ансамблів фактично складаються з представників цієї етнічної групи. Водночас він зауважив, що точно визначити чисельність чінґєнє складно, адже не всі готові відкрито говорити про своє походження. Історично навіть на мусульманських кладовищах кримські татари не завжди погоджувалися ховати ромів поруч із собою.
Він також наголосив, що депортація майже знищила традиційні ремесла чінґєнє. У результаті музика залишилася головною сферою, у якій спільнота змогла зберегти свою культурну ідентичність.
Нагадаємо, що торік ZMINA розповідала, як нащадки кримських татар, депортованих у 1944-му, змушені переживати це знову через війну, розв’язану Росією проти України.
