Суд на Київщині вперше виправдав російського військового за заочною підозрою у мародерстві

Бородянський районний суд Київської області виправдав російського військовослужбовця Євгенія Мурзінцева, якого заочно підозрювали у порушенні законів і звичаїв війни.

Увагу на вирок звернув “Судовий репортер”. 

Підозрюваний. Фото: сайт “Миротворець”

Випадок, що розглядали у справі, трапився у селі Блиставиця, звідки росіяни викрали цивільного Миколу Ярмоленка, та де неподалік розстріляли автівку з родиною, в якій лікарі змогли врятувати одну дитину.

Потерпіла зі справи Бучанського суду встигла виїхати з дому 26 лютого, а дізналась про пограбування лише у квітні, коли повернулась. Серед поцупленого росіянами були: шліфувальна машинка, шурупокрут, електроточило, електропилка, жорсткий диск, процесор, відеокамера з компʼютера та чоловічий одяг, зокрема куртки, светри, штани, взуття.

Будинок у Блиставиці після деокупації. Фото: Бучанські новини

Підозрюваний Мурзінцев був одним з тих росіян, які після окупації частини Київщини відправляли викрадене додому з білоруського Мозиря. З пакунків, що загалом заважили на щонайменше 58 тонн, за підрахунками журналістів, підозрюваний відправив більше як 24 кілограми у місто Рубцовськ на Алтаї.

Суд підтвердив, що Мурзінцев у складі окупаційних військ перебував на Київщині, а після відправив додому з Білорусі посилку. Суд не сумнівається й у показах сусіда потерпілої, якого теж пограбували росіяни, але не бачить достатніх доказів провини у пограбуванні у Блиставиці саме Мурзінцева. 

Як пояснюють правозахисниці, які коментували випадок BBC News Україна, виправдальний вирок у справі – вимушений крок. 

“Суддя… має виносити вирок, ґрунтуючись на достатніх доказах… Усі вироки мають витримати ймовірне оскарження в апеляційних інстанціях аж до Європейського суду з прав людини. Ми не можемо виключати імовірність того, що Росія колись захоче оскаржити обвинувальні вироки”, – каже керівниця департаменту правосуддя ГО “Медіаініціатива за права людини” Анна Рассамахіна.

Рішення, за словами правниці, стало першим виправдальним за час моніторингу МІПЛ.

Юридична директорка громадської організації Truth Hounds Зера Козлиєва додає, що наявність чи відсутність достатніх доказів є одним з найбільших викликів під час розслідування воєнних та інших міжнародних злочинів, вчинених в російській окупації. 

Розграбування – один із семи типів воєнних злочинів, до яких найчастіше вдаються російські військові в Україні. ZMINA розповідала про чималу кількість викритих на мародерстві росіян: 

• 20-річного уродженця міста Чита Забайкальського краю Росії Володимира Номоконова, який викрав бензиновий генератор та чимало іншого у жінки на Київщині;
• шістьох російських солдатів, які на Київщині торік крали у людей побутову техніку, гаджети, ювелірні вироби, антикваріат, парфуми, гроші, харчі, алкоголь та навіть предмети гігієни й білизну; 
• Андрія Ложнікова, який на Чернігівщині вкрав у фермера причіп та добрив на понад пів мільйона, погрожуючи вбити.