Серед ветеранів поширеним є знецінення особистого психічного стану та допомоги фахівців – дослідження
Серед українських ветеранів досі існує стигматизація психологічної допомоги, зокрема ветерани, особливо старшого покоління, часто знецінюють як особистий психічний стан, так і роботу психологів.
Такими є дані дослідження, проведеного Українським ветеранським фондом та дослідницькою агенцією “Info Sapiens”, що презентували в медіацентрі “Україна”.
Ілюстраційне зображення. Фото: АРДослідники проводили інтерв’ю з лідерами ветеранських об’єднань та спільнот – 5 респондентів, а також представниками ветеранських громадських організацій – 16 респондентів. У підсумку змогли виокремити низку потреб, що стосуються медичної та психологічної сфери, освіти та працевлаштування, пільг, проблеми переходу та реінтеграції, а також проєктів для ветеранів та їхніх родин.
Усі респонденти вважають, що держава має бути головним відповідальним за забезпечення потреб та надання послуг ветеранам. Водночас більшість скептично оцінили її готовність до процесів.
Респонденти здебільшого задовільно оцінили обсяг, втім, мають й певні критичні зауваження до медичних послуг. До прикладу, повне відновлення після поранень може займати декілька років безперервної реабілітації, але нині держава та медичні заклади можуть надати лише реабілітацію довжиною в декілька місяців.
Також опитані хотіли б додати до базових медичних послуг, які вони отримують, наприклад, обстеження/лікування репродуктивного здоров’я, зубів, процедури комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії. Нині ці послуги, зі слів ветеранів, є для них платними.
Однією з найбільших проблем називають відсутність впровадження або застосування єдиних стандартизованих протоколів лікування.
Щодо психологічної допомоги, то опитані називають її актуальною, втім, за місцями їхнього проживання бракує центрів та інституцій, де б її надавали. Бракує психологів також у військових частинах та лікарнях.
Деякі опитані вважають, що при звільненні з військової служби ветеран має проходити обов’язковий психологічний скринінг, зокрема, бо не усі усвідомлюють необхідності допомоги психологів і своєї потреби в ній.
Ветерани висловлюють бажання отримувати психологічну допомогу не лише від психологів, але й також духовну допомогу від капеланів різних релігійних конфесій. Респонденти, приналежні до релігійних меншин, зазначають, що психологи не завжди можуть їм допомогти через суттєві світоглядні відмінності.
Дослідники, підбиваючи підсумки дослідження, порадили посадовцям, між іншим, дестигматизувати психологічну допомогу, наприклад, залучаючи до цього ветеранів, які мали позитивний досвід отримання допомоги.
Для представників національних та етнічних меншин та корінних народів пропонують залучати психологів і капеланів з тих же культурних груп.
Також ветерани пропонують навчати своїх побратимів професії психолога, оскільки військовий досвід сприятиме більшій довірі до них як до фахівців
Нагадаємо, що з червня 2022 року, відколи запрацювала гаряча лінія кризової та юридичної підтримки ветеранів та членів їхніх родин, до операторів по допомогу звернулися 32 тисячі людей.
В Україні вже налічують 1,2 мільйона ветеранів, але попри високий рівень довіри до ЗСУ ті, хто повернувся з фронту, стикаються з нерозумінням суспільства.
Фотографія обкладинки: AFP
