“Секс-робота – не привід для насильства”: у Києві пройшла акція працівників секс-індустрії

Дата: 17 Грудня 2018
A+ A- Підписатися

На Михайлівській площі в Києві 17 грудня відбулась акція колишніх і дійсних працівників секс-сфери.

На акцію прийшло кілька десятків жінок і чоловіків, більшість із них ховали свої обличчя, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

Активісти вимагали перевести діяльність секс-працівників у правове поле. Зараз за надання секс-послуг передбачається штраф до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

“Виходить замкнуте коло: на нас накладають штрафи за нашу роботу, після чого нам доводиться знову надавати секс-послуги, щоб цей штраф сплатити”, – каже одна з активісток.

Інша учасниця акції наголошує, що наявна адміністративна стаття не що інше, як “спосіб підзаробити” для правоохоронців. Натомість нелегальний статус дозволяє шантажувати секс-працівниць, вони наражаються на пряме вимагання та насильство.

“Ми не вимагаємо легалізації, ми просимо лише декриміналізувати роботу секс-працівниць, – каже Наталія Ісаєва, директорка всеукраїнської ліги “Легалайф”. – Для цього треба скасувати як адміністративні статті за надання секс-послуг, так і вилучити деякі статті з Кримінального кодексу. За ними виходить, що, якщо я вийшла на роботу з подругою, це можуть кваліфікувати як сутенерство. А якщо я знімаю з нею спільне житло, це вже “будівля розпусти”.

За даними правоохоронців, в Україні близько 80 тисяч жінок надають секс-послуги, але, як зазначають активістки “Легалайфу”, ця цифра суттєво занижена. Проте сказати точну кількість неможливо, оскільки багато секс-працівників перебувають “у тіні”. Це, у свою чергу, призводить до того, що багато людей не може отримати кваліфікованої медичної, а також правової допомоги.

Секс-працівники планують виходити на акції й надалі, допоки чиновники їх не почують. 

Центр інформації про права людини нагадує про важливість використання коректної термінології щодо секс-працівників. Експертка з питань недискримінації Юлія Царевська, керівниця проекту ВБО “Конвіктус Україна”, пояснює найпоширеніші дискримінаційні слова і чому так говорити не варто:

“Проститутка”
– Таких жінок ми називаємо секс-працівницями, секс-робітницями, жінками, які залучені в секс-роботу. Це робиться для того, щоб поступово в голові пересічного громадянина була асоціація з роботою, працею.

“Повія”, “жінка легкої поведінки” 
– Дослідження організації показують, що перший статевий контакт теперішніх секс-працівниць відбувся в середньому у 18–21 рік, а гроші за секс вони здебільшого почали отримувати після 30. Тобто до залучення до секс-роботи призвели інші причини, а не бажання реалізувати свою “легку” поведінку. До того ж, якщо це вибір повнолітньої людини, часто нелегкий, питання знімається взагалі.

“Жриця кохання”
– Йдеться лише про секс, сексуальну послугу. Не потрібно пропагувати міфи про любов та історію із “Красуні” з Джулією Робертс.

“Нічний метелик”
– Секс-робота відбувається і вдень, і вночі. Ще трактують так: “Метелик летів на світло і обпікся”… Якщо секс-робота врегульована, ризики зводяться до мінімальних.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: