С14 проти Громадського: апеляційний суд не задовольнив скаргу журналістів

Дата: 07 Листопада 2019
A+ A- Підписатися
Апеляційний суд Києва залишив без задоволення скаргу Громадського телебачення у справі проти праворадикальної організації С14.
 
Про це повідомляє сайт медіа. 
 
 
Суд залишив у силі рішення Господарського суду Києва, який задовольнив позов “на захист честі, гідності та ділової репутації” ультраправої організації проти журналістів через публікацію, в якій С14 характеризується як “неонацистська”. Суддя тоді зобов’язав спростувати інформацію шляхом публікації рішення суду та стягнути на користь С14 3,5 тисячі гривень судового збору.
 
«Ми обурені цим рішенням, безумовно, ми і його будемо оскаржувати. Наш наступний етап — Верховний Суд. Це рішення несе в собі величезну загрозу свободі слова в Україні, воно фактично забороняє журналістам давати політичні характеристики, що є неприпустимим для європейської країни», — відреагувала на рішення апеляційного суду шеф-редакторка медіа Ангеліна Карякіна.
 
Як відомо, на початку серпня Господарський суд Києва задовольнив позов ультраправої організації “С14” проти Громадського телебачення через публікацію, в якій її характеризують як “неонацистську”. Після вироку суду в ОБСЄ заявили про погіршення із свободою вираження в Україні. 
 
Водночас директор представництва міжнародно правозахисної організації Freedom House в Україні Метью Шааф, рішення Господарського суду суперечить європейським стандартам стосовно медіа та свободи вираження поглядів. Про це він написав у своїй колонці на Українській правді.

За словам правозахисника, відповідно до критеріїв, визначених Європейським судом з прав людини, засоби масової інформації мають широкі можливості публікувати й отримувати думки та інформацію, включно з такою, що шокує або ображає людей. А будь-які обмеження свободи слова в засобах масової інформації – або взагалі будь-чиєї свободи слова, коли вже на те пішло – мають обумовлюватися доведеною “необхідністю у демократичному суспільстві”.

ЄСПЛ також неодноразово констатував, що свобода вираження поглядів та свобода медіа особливо важливі, коли мова йде про питання, в яких існує значний суспільний інтерес.

Такий суспільний інтерес є очевидним у випадку інформації про затримання та доправлення особи до правоохоронного органу недержавною групою, як це зробило “С14” у ситуації, якої стосувався твіт “Громадського”.

Крім того, як пише Шааф, “C14” має історію скандальних і сумнівних дій з точки зору їхньої законності, включно з прикладами з використанням неонацистських фраз і символіки, а також расистських атак, що лише збільшує важливість висвітлення їхньої діяльності та надає правдивості характеристикам від “Громадського”.

А згідно з аналізом рішення суду  від організації “Платформа прав людини”, яка спеціалізується на медіа-праві, суд фактично відмовився робити власні юридичні висновки, вирішивши натомість дозволити виконувати роботу суду лінгвістам. Це також суперечить основним стандартам, визначеним Європейським судом з прав людини.

“Якщо рішення суду залишиться чинним, то самоцензура в медіа, ймовірно, посилиться. А медіасектор, підданий сильній самоцензурі, не може виконувати свої найважливіші функції: забезпечення суспільної дискусії, контроль за діяльністю посадових осіб та висвітлення питань, що становлять суспільний інтерес”, – підсумовує Метью Шааф.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: