Розгін Майдану: підозрюваний в організації екссекретар РНБО Клюєв може уникнути відповідальності

Дата: 10 Лютого 2021
A+ A- Підписатися

Колишній секретар РНБО Андрій Клюєв, якого підозрюють у розгоні мирних демонстрантів на майдані Незалежності 30 листопада 2013 року, може уникнути відповідальності, адже суд скасував постанову слідчого про зупинення досудового розслідування щодо нього. Процесуальним наслідком цього рішення мало б бути закриття справи щодо Клюєва або завершення всіх слідчих дій і передання справи до суду впродовж місяця.

Про це повідомляє LB.ua.

Андрій Клюєв. Фото з відкритих джерел

Андрій Клюєв на момент розгону Майдану був секретарем РНБО, а з 24 січня до 25 лютого 2014-го – ще й головою Адміністрації президента. За версією слідства, саме йому й ексміністру МВС Захарченку Янукович доручив розігнати майданівців. Так, за свідченнями начальника київської міліції Валерія Коряка, які з’явилися в мережі в грудні 2013 року, Коряк віддав наказ на “відтиснення” протестувальників з Майдану, тому що отримав таке завдання від Клюєва. 

На початку 2014-го Клюєв утік з України, а матеріали щодо деяких підозрюваних високопосадовців часів Януковича українські правоохоронці виокремили в інше провадження. На сьогодні в цій справі, яку розслідує ДБР, окрім Клюєва проходять також начальник ГУ МВС у Києві на момент подій 30 листопада Валерій Коряк, начальник міліції громбезпеки ГУ МВС у Києві часів Майдану Петро Федчук, тодішній командир “Беркуту” Сергій Кусюк та заступник  командира підрозділу “Беркуту” Руслан Скрицький.

Однак Клюєв залишається найвищою посадовою особою, яку слідство вважає відповідальною за кривавий розгін.

Клюєв фігурує як один з високопосадовців, щодо якого ведеться розслідування через розгін також у рішенні ЄСПЛ “Шморгунов та інші проти України”. Судді зауважували, що його разом з іншими фігурантами “підозрюють у підготовці та реалізації навмисної стратегії, спрямованої на припинення та подальше запобігання протестам на Майдані із застосуванням непропорційної сили проти протестувальників, а також у застосуванні до них довільних арештів і жорстокого поводження”.

 

Згідно з українським законодавством, строк розслідування будь-якої справи обмежений, а досудове розслідування мають закінчити протягом максимум дванадцяти місяців з дня повідомлення особі про підозру. Але, якщо підозрюваного оголосили в розшук, як Клюєва, розслідування можуть зупинити постановою слідчого, що і зробили в листопаді 2018 року. 

У 2019 році адвокатка Клюєва Марина Сініцина звернулася до суду з клопотанням про відновлення розслідування у зв’язку з тим, що місце перебування її підзахисного начебто вже встановлено в Росії.  Вона просила суд зобов’язати слідчого протягом 24 годин ухвалити рішення про відновлення розслідування та обмежити строк його проведення двома тижнями.

Незабаром слідчий суддя Печерського суду Олексій Соколов побачив у клопотанні адвокатки скаргу на бездіяльність і просто скасував постанову про зупинення досудового розслідування від 26.11.2018.

Розгін на майдані Незалежності, 30 листопада 2013 року. Фото: cvk.gov.ua

“Захисник Сініцина у своєму клопотанні не вимагала скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування від 26.11.2018. Зазначене процесуальне рішення не було предметом оскарження. І слідчий суддя в межах наданих йому повноважень не міг скасувати вказану постанову. Тобто він вийшов за рамки вимог, вказаних у клопотанні. І це дуже дивно”, – пояснює представниця потерпілих у справі Марина Ліліченко.

Процесуальним наслідком рішення Печерського суду мало б бути закриття справи щодо Клюєва чи завершення всіх слідчих дій і передання справи до суду впродовж місяця. Однак проведення слідчих дій неможливе за відсутності підозрюваного. Як і навіть гіпотетичне оголошення йому про завершення розслідування. Окрім як у заочному порядку. Проте дозволу на проведення заочного розслідування суд у цій справі не надавав.

“І це, власне, є проблемою. Тому що передавати справу до суду без нормальної процесуальної норми щодо заочного засудження неможливо. Залишається закривати справу?” – обурюється Ліліченко.

Обвинувачення та рідні потерпілих намагались оскаржити цю постанову, але в обох випадках не відкрили навіть апеляційного провадження. 
 
“Відмова в апеляційному оскарженні цієї ухвали непоправно порушує права потерпілих, гарантовані Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Цією ухвалою слідчий суддя не просто вирішує якесь проміжне питання досудового розслідування, а фактично спонукає прокурора до закриття кримінального провадження. І це кінець справі проти Клюєва. Практично остаточний”, – каже Ліліченко.
 
Нагадаємо, що, за даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали дві з половиною тисячі людей, 104 з них загинули. 48 осіб загинули внаслідок розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року. 80 людей дістали поранення саме від обстрілів з боку “Беркуту”. 
 
За сім років, які минули від Революції гідності, у справах Майдану ухвалили всього 21 вирок. За даними Офісу генпрокурора, затягування судами розгляду матеріалів у справах, пов’язаних з Євромайданом, перетворилося за цей час на тенденцію. 
 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: