Правозахисники надіслали до Гааги подання про сексуальне насильство на Донбасі

Східноукраїнський центр громадських ініціатив (СЦГІ) та Міжнародна федерація захисту прав людини (FIDH) передали до офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) подання про сексуальне насильство під час збройного конфлікту на сході України.

Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини з посиланням на голову ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” Володимира Щербаченка.

За словами правозахисника, юридичний документ із понад 100 сторінками тексту, офіс прокурора МКС отримав 25 вересня. 

“Передаючи документи в Гаагу, ми ставимо перед собою дві цілі. Перша – ще раз показати офісу прокурора, що в ході збройного конфлікту на Донбасі відбувалися масові та системні воєнні злочини та злочини проти людяності. Відтак ми очікуємо, що він визнає наявність цих злочинів і нарешті ініціює повноцінне розслідування. Друга наша ціль – сприяти тому, щоби прокурор ініціював розслідування в тому числі злочинів сексуального характеру. Сексуальне насильство є найбільш замовчуваним типом злочинів у всьому світі. Війна на Донбасі не є виключенням. Важливо, щоби розслідування сексуального насильства перестало бути декларацією, а перетворилося в реальність”, – розповів Володимир Щербаченко.

Основою для подання до суду став виданий у 2017 році звіт “Війна без правил“. Правозахисники СЦГІ продовжили збір інформації, проведення інтерв’ю з потерпілими і свідками для документування фактів сексуального насильства в місцях незаконного позбавлення волі. 

Дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив Наталія Гриценко повідомила, що організація провела 300 інтерв’ю з потерпілими. Із них у непублічне подання увійшли 58 свідчень про ґендерно обумовлене насильство або сексуальне насильство.

Правозахисники повідомили, що зафіксували, зокрема, спроби та погрози зґвалтування, примусове оголення, примусову проституцію, утримання чоловіків та жінок в одних камерах. Такі дії вчиняли переважно лідери незаконних збройних формувань або персонал у місцях несвободи.

“58 із цих свідчень містили згадки ґендерно обумовленого насильства і сексуального насильства. Й інші 58 були важливими в контексті того, щоб розуміти, що саме відбувалося в незаконних місцях несвободи для того, щоб встановити відповідальність за вчинення злочинів людей, і свідчення, які були важливими просто в загальному контексті. По факту, серед задокументованих нами злочинів ми намагалися використати в поданні такі, які МКС, скоріш за все, зможе визнати такими, що будуть достатньо важкими для порушення 7 та 8 статті Римського статуту”, – розповіла Наталія Гриценко.

При цьому вона повідомила, що “злочини, які були скоєні в ході збройного конфлікту, скоєні обома сторонами”. Та у правозахисній організації, спираючись на наявну інформацію, вважають, що не можна стверджувати, що кількість цих злочинів, їх системність та широкомасштабність досягла вагомого рівня для суду в Гаазі.

У поданні СЦГІ та FIDH детально описуються сім місць несвободи, де сексуальні злочини мали системний характер: колишнє приміщення СБУ в Донецьку, приміщення колишнього відділення Нової пошти №22 в Донецьку, військова база в районі “Мотель” у Донецьку, УБОЗ в Горлівці, гаражі біля магазину “Кохана” в Луганську, приміщення гуртожитків університету імені Даля, колишнє приміщення Жовтневої районної адміністрації в місті Луганськ. У цих семих місцях несвободи правозахисники зібрали найбільшу кількість свідчень про сексуальне насильство. Вони також встановили учасників персоналу, відповідальних за такі злочини. 

Правозахисники вдячні за мужність постраждалих свідчити про пережитий злочин. Вони продовжують збирати свідчення про сексуальне насильство. 

Нагадаємо, наразі прокурор Міжнародного кримінального суду не проводить повного розслідування злочинів в Україні. Офіс прокурора суду вивчає інформацію з тим, щоб ухвалити рішення, чи розпочинати розслідування за власною ініціативою на підставі аналізу подань від держав, органів ООН, міжурядових або неурядових організацій або від інших надійних джерел.  

Незважаючи на те, що Україна не ратифікувала Римський статут МКС, Верховна Рада проголосила дві Декларації відповідно до статті 12 (3) цього статуту і визнала юрисдикцію суду на міжнародні злочини, які скоювалися на території України, починаючи з 21 листопада 2013 року. 

У вересні Харківська правозахисна група оголосила про намір надіслати своє подання до МКС у Гаазі, яке вона підготувала спільно із громадською організацією “Мирний берег”.