Поліцейський на Кіровоградщині отримав два роки іспитового терміну за побиття та спробу зґвалтування жінки

Вільшанський районний суд визнав винним та звільнив від відбування покарання з іспитовим строком два роки колишнього помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Вільшанського відділення поліції. Минулого року він у стані алкогольного сп’яніння намагався зґвалтувати жінку.

Про це повідомляє “Без купюр”.

Слідчі ДБР повідомляють про підозру у зґвалтуванні колишньому помічнику чергового Вільшанського відділку поліції, грудень 2020 року. Фото: ДБР

У лютому минулого року близько опівночі поліцейський напідпитку побачив дівчину. Він запропонував підвезти її додому, однак дорогою звернув на ґрунтовку, вдарив декілька разів по голові та тулубу, витягнув з автомобіля і намагався зґвалтувати. Крики дівчини почули жителі села, які й допомогли їй урятуватись. 

Згодом правоохоронця відсторонили від посади. Стаття, яку йому інкримінували, передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Під час слідства поліцейський повністю визнав свою провину та уклав з потерпілою угоду про примирення, згідно з якою він має виплатити 5 тисяч гривень матеріальної 163 тисячі гривень моральної шкоди.

Частину – 23 тисячі гривень – він уже компенсував, а ще 140 тисяч зобов’язується сплатити протягом п’яти робочих днів з дня набрання чинності вироком суду, ухваленим на підставі цієї угоди про примирення.

Суд пересвідчився в добровільному підписанні угоди, а тому визнав колишнього поліцейського винним, однак скасував покарання у вигляді позбавлення волі на три роки. Замість цього він отримав іспитовий термін два роки та низку обов’язків. Згідно із законодавством, серед таких обов’язків, наприклад, періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу, повідомляти зміну місця проживання, роботи або навчання. Інколи суд також може зобов’язати не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом та попросити публічно або в іншій формі пробачення в потерпілого.

Вільшанський районний суд скасував і арешт, накладений на авто та інші речові докази в справі.

Ілюстративне фото з відкритих джерел

У справах, пов’язаних із ґендерно зумовленим насильством, зокрема зґвалтуванням, сексуальним або домашнім насильством, укладення угод про примирення є поширеною практикою, зазначає в коментарі ZMINA голова Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем” Христина Кіт. Потерпілих часто спонукає до цього небажання зустрічатися з кривдником у тривалих судових процесах та щоразу розповідати про досвід сексуального насильства.

“Проте варто розуміти, що укладення такої угоди не означає, що особа уникає відповідальності. Суд може затвердити таку угоду лише в разі, коли обвинувачений визнає свою провину”, – додає Кіт. 

Згідно із законодавством, в угоді про примирення вказується міра покарання, яку погодили обидві сторони, а також розмір шкоди, моральної чи матеріальної, яку мають виплатити, однак так відбувається не завжди. 

“Часто під час укладення такої угоди потерпілій особі не роз’яснюють її право вимагати відшкодування шкоди, внаслідок чого угода стосується лише визнання провини з боку обвинуваченого і визначення йому міри покарання. Є випадки, коли потерпілих до укладення угоди спонукають слідчі, прокурори та суд, однак це не допускається статтею 469 Кримінально-процесуального кодексу України”, – підсумовує експертка. 

Нагадаємо, що за останні декілька років в Україні сталася низка резонансних справ, пов’язаних з діями правоохоронців. Зокрема, зґвалтування в травні минулого року жінки у відділку поліції в місті Кагарлик, а також убивство поліцейськими п’ятирічного Кирила Тлявова на Київщині. Минулого року за скоєння злочинів звільнили 142 поліцейських. 

Активісти вже не перший рік кажуть про провал у реформі поліції, а звинувачують у цьому очільника МВС Арсена Авакова. Після зміни влади він зберіг свою посаду та розповідав, що не збирається йти у відставку. Більшість українців, як свідчать соціологічні опитування, не вважають роботу поліції ефективною та думають, що від насильства там не застрахований ніхто. Однак за останні два роки побільшало тих, хто не готовий це терпіти.

Експерти кажуть, що однією зі складових ефективності поліції, яка прямо впливає на ставлення до громадян та кількість порушень прав людини, є гідні умови праці. Однак, як показують дослідження, в Україні для поліцейських вони такими не є. Так, кожному десятому поліцейському іноді не вистачає грошей на харчування, а для 38% патрульних питання придбання одягу чи взуття спричиняє труднощі.