Підроблені судові рішення, хакери й вплив на Мін’юст: НАБУ розкрило схему київських рейдерів
19 серпня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру учасникам злочинної організації, яка, за версією слідства, займалася рейдерськими захопленнями підприємств і нерухомості в Києві. У межах спецоперації “Феміда” правоохоронці встановили можливу причетність до схеми чинного та колишнього народних депутатів, посадовців Офісу президента і Міністерства юстиції, суддів та хакерів.
Про це йдеться у нових плівках НАБУ.
Фото: НАБУПідприємства та нерухомість на сотні мільйонів
За даними слідства, злочинна організація хотіла отримати контроль над дорогими об’єктами нерухомості та активами підприємств. Для цього її учасники незаконно переоформлювали права власності на підконтрольних людей, підробляли документи та судові рішення, а також використовували хакерів для доступу до державних реєстрів.
Двоє співорганізаторів, як встановило слідство, заздалегідь домовилися про спільну діяльність.
Восени 2025 року учасники схеми таким чином заволоділи підприємствами з активами на понад 248 мільйонів гривень. Ще в травні 2026 року вони намагалися отримати контроль над об’єктами нерухомості в Києві вартістю понад 207 мільйонів гривень.
Окремою метою злочинної організації було захоплення підприємства, яке володіло нерухомістю в центральній частині Києва. Її вартість перевищувала 500 мільйонів гривень. За версією слідства, для цього організатори планували використати процедуру банкрутства та підконтрольних осіб.
Для переоформлення підприємств учасники залучали хакерів. Ті під виглядом державних реєстраторів отримували доступ до реєстру юридичних осіб, завантажували туди підроблені документи та вносили неправдиві дані про перехід права власності від законних власників до підставних людей. За два дні учасники схеми переоформлювали корпоративні права захоплених підприємств на підконтрольних осіб. За даними НАБУ, частина з них фактично працювала охоронцями одного зі співорганізаторів.
Як намагалися утримати захоплені підприємства
Слідство вважає, що організатори розуміли: законні власники можуть звернутися до правоохоронців і спробувати скасувати незаконне переоформлення. Тому вони створювали додаткові юридичні перешкоди.
Зокрема, за заявами підконтрольних людей організатори забезпечували відкриття кримінальних проваджень і домагалися арешту корпоративних прав захоплених підприємств. Це мало заблокувати можливість проводити з ними подальші реєстраційні дії.
Учасники схеми також намагалися впливати на посадовців Міністерства юстиції та домагалися потрібних їм рішень під час розгляду скарг на рейдерські дії.
НАБУ наводить як приклад ситуацію з одним із підприємств. 29 грудня 2025 року колегія Мінʼюсту з розгляду скарг визнала законним перехід права власності на захоплене підприємство до людини, підконтрольної злочинній організації. 31 грудня Мін’юст затвердив цей висновок.
За даними слідства, захоплення цієї компанії мало дати організації контроль над дорогою нерухомістю в центрі Києва.
В іншому епізоді організатори використали розгляд Мін’юстом скарги на свої рейдерські дії, який тривав понад два місяці. За цей час вони створили фіктивну заборгованість, щоб отримати можливість розпочати процедуру банкрутства підприємства.
27 січня 2026 року суддя задовольнив заяву підконтрольної організаторам особи та заборонив проводити будь-які реєстраційні дії щодо підприємства. А 26 березня суд припинив повноваження його директора за клопотанням арбітражного керуючого, який, за даними слідства, також був підконтрольним злочинній організації.
Ще в одному епізоді учасники схеми, ймовірно, планували підробити судову ухвалу та через хакерів внести її до реєстру нерухомості. Це мало допомогти отримати контроль над дорогими об’єктами в центрі столиці.
Водночас у цьому випадку посадовці Мін’юсту, усвідомлюючи можливі наслідки виконання незаконних вказівок заступниці керівника Офісу президента, відмовилися брати участь у схемі. Через це організаторам не вдалося довести задум до кінця.
На схему могли витратити щонайменше 514 тисяч доларів
За даними правоохоронців, діяльність злочинної організації фінансував один із її співорганізаторів – чинний народний депутат України. Він міг спрямувати на це щонайменше 514 тисяч доларів.
Гроші начебто використовували для оплати послуг хакерів, судових процесів, неправомірної вигоди правоохоронцям і суддям та інших витрат, пов’язаних із реалізацією схеми.
У оприлюднених матеріалах слідства також є записи розмов учасників організації. З них, за даними НАБУ і САП, випливає, що фігуранти обговорювали оплату за потрібні судові рішення, вплив на розгляд справ, призначення та звільнення керівників підприємств, а також рішення Міністерства юстиції.
Зокрема, учасники обговорювали необхідність домовлятися із суддями щодо розгляду справ про банкрутство та підготовки потрібних їм рішень. Вони також говорили про гроші, які мали передати за сприяння у розв’язанні цих питань.
В іншій розмові фігуранти обговорювали розгляд у Мін’юсті трьох скарг на рейдерські дії. Вони намагалися забезпечити потрібний їм результат і домогтися ухвалення наказу, який дозволив би зберегти контроль над підприємством.
Учасники схеми також обговорювали можливість створення та використання судових рішень для скасування арештів і заборон щодо майна.
Фігуранти намагалися зрозуміти, як працюють НАБУ і САП
Окремо учасники злочинної організації обговорювали, як отримувати інформацію про роботу НАБУ та САП і як контролювати систему протидії корупції.
В одній із розмов фігуранти говорили про те, що раніше їм було простіше отримувати інформацію про діяльність антикорупційних органів, а тепер це стало складніше.
Під час іншої розмови один з учасників висловив думку, що корупцію не потрібно викорінювати, а варто систематизувати та контролювати. Саме ця фраза також потрапила до оприлюднених НАБУ матеріалів.
19 серпня детективи НАБУ та прокурори САП повідомили учасникам злочинної організації про підозру за статтями Кримінального кодексу України про привласнення майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, протиправне заволодіння майном підприємства, установи чи організації, підроблення документів та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем.
Слідство триває.
Нагадаємо, що напередодні громадська організація Transparency International Ukraine закликала Офіс президента не втручатися в роботу антикорупційних органів після того, як НАБУ та САП оприлюднили результати спецоперації з протидії корупції на найвищому рівні.
