Пентагон блокує передачу в Гаагу доказів щодо воєнних злочинів росіян – NYT
Міністерство оборони США перешкоджає адміністрації президента передавати до МКС докази щодо російських злочинів в Україні. У цих свідченнях йдеться, зокрема, й про рішення російської влади навмисно націлюватися на цивільну інфраструктуру та викрадати українських дітей на окупованих територіях.
Про це пише New York Times, посилаючись на колишніх та чинних посадовців США.
Військове керівництво Сполучених Штатів боїться створити прецедент, що допоможе потім Міжнародному кримінальному суду розслідувати і їхню діяльність також, зазначають чиновники США.
Крім того, в Міноборони зазначають, що Росія не є членом МКС, а отже суд не може розслідувати справи щодо її громадян. Такого принципу США дотримуються від самого заснування Міжнародного суду, адже самі не є його членами.
Водночас Державний департамент, Департамент юстиції, розвідувальні служби та адміністрація Джо Байдена налаштовані передати усі зібрані ними докази до Гааги.
Адрієнн Вотсон, речниця Ради національної безпеки США, заявила, що уряд “підтримує низку розслідувань, щоб знайти та притягти до відповідальності осіб”, винних у воєнних злочинах Росії. Зокрема, за словами прессекретарки, уряд Штатів співпрацює з українською прокуратурою, ООН та МКС.
Така співпраця стала можливою завдяки низці законопроєктів, що були прийняті в Штатах минулого року. Зокрема, Конгрес створив виняток, який дозволяє йому брати участь у розслідуваннях і судових переслідуваннях іноземних громадян, що пов’язані з ситуацією в Україні.
За словами чиновників США, зокрема сенатора-республіканця Ліндсі Грема, Пентагон був проти цих законів. Грем зауважив, що побоювання Міністерства оборони не є повністю безпідставними, проте перешкоджання розслідуванням МКС “підриває букву та дух закону”.
“Чим швидше ми зможемо передати інформацію в руки МКС, тим краще буде для світу”, – зазначив сенатор.
США намагалися дистанціюватися від МКС з моменту заснування останнього. Білл Клінтон підписав Римський статут у 2000 році, проте так і не ратифікував його. У 2002 році президент Джордж Буш фактично відкликав і сам підпис, та вже наприкінці своєї каденції заявив про важливість роботи МКС.
Адміністрація президента Барака Обами почала налагоджувати відносини з Міжнародним кримінальним судом. Зокрема, Штати призначили винагороду за африканських воєнних керівників, яких засудили в МКС.
Нова хвиля погіршення відносин сталася у 2017 році, коли Міжнародний кримінальний суд почав розслідувати воєнні злочини в Афганістані, зокрема й дії окремої місії американських військових. Президент Дональд Трамп схвалив санкції щодо прокурорів МКС, включно з тодішньою прокуроркою МКС Фату Бенсуда. Майк Помпео наголосив тоді, що США не дозволять несправедливому суду переслідувати своїх громадян.
Чинний президент США Джо Байден зняв ці санкції невдовзі після своєї інавгурації у 2021 році, а повномасштабне вторгнення Росії в Україну поновило дискусії в уряді США щодо співпраці з Міжнародним кримінальним судом.
